РАДЯНСЬКО-ЯПОНСЬКА ВІЙНА 1945. Вступ СРСР у війну з Японією відбувся відповідно до принципової згоди, даної на Тегеранській конференції 1943, та угоди, підписаної 11 лютого 1945 на Кримській конференції 1945. 5 квітня 1945 рад. уряд денонсував договір з Японією про нейтралітет, а 8 серпня 1945 офіційно приєднався до Потсдамської декларації США, Великої Британії та Китаю про Японію, оголосивши їй війну. Квантунське угруповання япон. армії налічувало понад 1 млн осіб і мало на озброєнні 1200 танків, 5400 гармат, бл. 2000 літаків. У складі ВМФ на базах Японії перебувало 1300 тис. військовослужбовців, а також бл. 3300 військ. кораблів, у т. ч. 19 есмінців та 38 субмарин. Далекосх. група рад. військ налічувала 1669 тис. бійців та офіцерів, маючи на озброєнні 30 тис. гармат і мінометів, понад 5 тис. танків та самохідних артилер. установок, приблизно стільки ж бойових літаків. До бойових дій на воді залучалися Тихоокеанський флот (команд. — адмірал І.Юмашев) і Амурська військ. флотилія (команд. — адмірал М.Антонов), які мали 2 крейсери, 1 лінкор, 12 есмінців, 78 підводних човнів, бл. 500 ін. суден і понад 1500 літаків. Сухопутні війська були об’єднані у 3 фронти: Забайкальський (команд. — Маршал Рад. Союзу Р.Малиновський), 1-й Далекосхідний (команд. — Маршал Рад.
Союзу К.Мерецков), 2-й Далекосхідний (команд. — генерал армії М.Пуркаєв). Театр бойових дій на материку охоплював 1,5 млн км2. Надзвичайно складним для проведення масштабних операцій був рельєф: гірські системи та болотні низини, повноводні річкові артерії — Амур, Аргунь, Уссурі, Туминьцзян. Протяжність району мор. операцій становила в меридіальному напрямку 7,5 тис. км. Далекосх. кампанія складалася з кількох майже одночасних операцій: Маньчжурської, Південносахалінської, Сейсінської та Курильської десантної. Планом Маньчжурської стратегічної наступальної операції (9 серпня — 2 вересня 1945) передбачалося завдати двох осн. ударів з території Примор’я і Монгол. Нар. Республіки та кількох допоміжних із метою звільнення Пн.Сх. Китаю (Маньчжурії) та Пн. Кореї і позбавлення Японії воєнно-промислової бази на материку. Маньчжурська операція здійснювалася на фронті протяжністю 5000 км і 200—800 км у глибину; рад. війська завдали нищівних ударів осн. силам Квантунської армії і змусили япон. уряд 14 серпня 1945 ухвалити рішення про капітуляцію. Однак опір Квантунського угруповання тривав, і лише 19 серпня 1945 почалась його капітуляція. Рад. війська за допомогою монгол. з’єднань захопили осн. опорні пункти противника. Вдалі мор. десанти дали змогу оволодіти портами Одечжин і Вонсан, а повітряні — містами Хамхан і Пхеньян і на початку вересня 1945 вийти на лінію 38-ї паралелі. Було взято в полон 148 япон. генералів, 594 тис. офіцерів та солдатів. До кінця серпня 1945 завершилося роззброєння Квантунської армії. З метою оволодіння військово-мор. базою на узбережжі Пн. Кореї 13—16 серпня 1945 здійснено Сейсінську десантну операцію. Оволодівши портами Юкі (Унгі), Расін (Наджін), Сейсін (Чходжін), десантники дали можливість 25-й армії 1-го Далекосх. фронту зберегти високі темпи наступу й ускладнити ева-
куацію військ і техніки противника з материка в Японію. 11—16 серпня 1945 відбулася Південносахалінська наступальна операція, в результаті якої силами 16-ї армії і Тихоокеанського флоту було зламано опір япон. гарнізонів Торо, Маоко й Отомарі. 18 серпня 1945 почалася Курильська десантна операція. 21 серпня 1945 в результаті запеклих боїв рад. десантники за підтримки бомбардувальної мор. авіації оволоділи о-вом Шумшу, а до кінця серпня 1945 — ін. островами Курильської гряди. 1 вересня 1945 склав зброю гарнізон о-ва Кунашир. 60 тис. япон. солдатів та офіцерів здалися в полон. Заг. втрати япон. збройних сил за 24 дні бойових дій досягли 677 тис. осіб, у т. ч. 84 тис. — убитими. Усі учасники бойових дій на Далекому Сході нагороджені медаллю «За перемогу над Японією», а 87-ми воїнам присвоєно звання Героя Рад. Союзу. 2 вересня 1945 на борту амер. лінкора «Міссурі» япон. командування підписало акт про капітуляцію. Рад. делегацію під час підписання акта очолював уродженець України К.Дерев’янко. Р.-я.в. стала заключним акордом Великої вітчизн. війни Рад. Союзу 1941—45, поклавши край япон. окупації Китаю, Кореї та ін. країн Південно-Східної та Східної Азії. Літ.: Шикин И.В., Сапожников Б.Г. Подвиг на дальневосточных рубежах. М., 1975; Разгром Квантунской армии Японии. М., 1985; Памяти павших: Великая Отечественная война: 1941—1945. М., 1995; Безсмертя: Книга Пам’яті України. К., 2000. О.Є. Лисенко.
імперії. Здійснював розподіл таємних фінансових субсидій, що надходили від держ. казни і слов’ян. к-тів Росії для підтримки прихильників панславізму в цих країнах, у т. ч. серед діячів Галичини, Буковини і Закарпатської України (т. зв. москвофілів) із метою їх використання для боротьби проти укр. нац. руху. За його посередництвом здійснювалася фінансова підтримка москвофільської періодичної преси («Слово», «Новий пролом» (Львів), «Словянская зоря» (Відень), «Свет» (Ужгород)), т-ва «Русская основа» у Відні (1867—73), надавалися стипендії студентам Віденського ун-ту, допомога львів. театрові «Руської бесіди», окремим літераторам і вченим (напр. А.Добрянському, Я.Головацькому, І.Наумовичу), надсилалися рос. книги для Галицько-Руської матиці та Народного дому у Львові, Т-ва св. Василія Великого в Ужгороді, Т-ва св. Івана Хрестителя у Пряшеві (нині м. Прешов, Словаччина), «Руської бесіди» в Чернівцях і «Русской основы» у Відні. Р. спричинився значною мірою до утвердження ідей москвофільства на західноукр. землях. Літ.: Устиянович К. М.Ф. Раєвський і російський панславізм: Спомини з пережитого і передуманого. Львів, 1884; Андрусяк М. Нариси з історії галицького москвофільства. Львів, 1935; Зарубежные славяне и Россия. Документы архива М.Ф. Раевского: 40—80 годы ХIХ века. М., 1975; Лисяк-Рудницький І. Українці в Галичині під австрійським пануванням. В кн.: Лисяк-Рудницький І. Історичні есе, т. 1. К., 1994; Сухий О. Від русофільства до москвофільства (російський чинник у громадській думці та суспільно-політичному житті
123 РАЄВСЬКИЙ
Радянсько-японська війна 1945. Висадка десанту Червонопрапорної Амурської військової флотилії у Маньчжурії. Фото І. Озерського. Серпень 1945.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «РАДЯНСЬКО-ЯПОНСЬКА ВІЙНА 1945» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
