ПРИЛУЦЬКИЙ ПОЛК — козац. військ. та адм.-тер. одиниця в Лівобережній Україні серед. 17—18 ст. Утворився 1648, адм. центр — м. Прилуки. 1649 до нього приєднано Ічнянський полк. П.п. межував із Чернігівським полком, Ніжинським полком, Переяславським полком і Миргородським полком. 1649 до складу П.п. входила 21 сотня: три полкові Прилуцькі, дві Варвинські, дві Ічнянські, Шкуратова, Сріблянська, Дівицька, Галицька, Переволочанська, Городнянська, Іваницька, Монастирська, Корибутівська, Краснянська, Горлянська, Гужівська, Кропивнянська і Липовчанська. За часів Б.Хмельницького П.п. очолювали: Іван Мельниченко (1648), Филон Джалалія (1648), Тиміш Носач (1649—51), Іван Шкурат (1651), Я.Сомко (1652), Яків Воронченко (1652— 54, 1656—59). Козаки П.п. брали участь у Національній революції 1648—1676, російсько-турецькій війні 1676—1681, чигиринських походах 1677, 1678, Азовсько-Дніпровських походах 1695—1696, Північній війні 1700—1721, російсько-турецькій війні 1735—1739, російсько-турецькій війні 1768—1774 та ін. Із роками в П.п. відбувалися структурні зміни.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРИЛУЦЬКИЙ ПОЛК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
