ПОТУЖНИКИ — одна з незаможних категорій селянства на укр. землях у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Не маючи статків виконувати належні повинності, селяни-П. об’єднувалися в групи (по кілька господарів), щоб відбувати різні роботи/роботизни (у фільварках чи замках), перевезення повозу (тобто почергово або спільно організовували вози й тяглових тварин) тощо. Найбідніші П. не мали змоги обробляти власні землі чи навіть городи, а тому вимушені були наймитувати в шляхти та односельчан.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОТУЖНИКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
