ПОЛТАВСЬКИЙ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР — правосл. монастир у Полтаві, видатний архіт. ансамбль. Монастир заснував ігумен Мгарського Лубенського Спасо-Преображенського монастиря Калістрат 1650 на горі на пн. сх. від Полтав. фортеці. Розбудовувався монастир коштом полтав. полк. М.Пушкаря та ін. полтавців. Спершу всі монастирські споруди були дерев’яними. 1689 коштом гетьма-
tp ht :// обмежували монастирську територію з боку міста. 1889 збудовано мурований монастирський корпус із лікарнею, а 1887 зведено трапезну церкву св. Симеона Богоприїмця. Монастир було обнесено муром 1881 та 1887. За межами монастирського муру 1887 збудовано готель для прочан. Із 1776 монастир був кафедральним для Слов’янських і Херсонських архієреїв. 1797 його зарахували до Черніг. єпархії як чол. монастир 2-го класу. Протягом 1819—76 при монастирі діяло чол. духовне уч-ще. Із 1884 тут була резиденція вікаріїв Полтав. єпархії. 1923 монастир закрили, а 1933 — знищено значну частину монастирських будівель. Монастир відновив свою діяльність як жіночий 1942, 1960 його знову закрили. Протягом 1950—53 на збережених старовинних будівлях проведено консерваційні роботи, а 1981—2000 — здійснено їх реставрацію. Тут із 1990 діє жін. монастир (УПЦ (МП)). Собор та дзвіниця — гол. споруди монастирського комплексу. Вони є найважливішими містобудівними й ландшафтними домінантами Полтави й околиць. Собор мав 4 престоли. Собор мурований, тринавовий, шестистовпний, семибаневий. Центральне ядро має хрестовокупольну структуру. Довжина храму 30 м, висота до зеніту центр. бані 28 м. Монументальний чотириярусний іконостас, що займав усю широчінь храму, вирізьбив 1772 майстер С.Шалматов у стилістиці рококо. Іконостас знищили 1933. 2010 його відтворили в первісних формах. У структурі та архіт. образі цього собору синтезовано впливи західноєвроп. бароко, традиційних розпланувальнопросторових структур давньорус. монастирських храмів 12 ст. і традиційних об’ємних композиційних побудов укр. арх-ри. Відтак Хрестовоздвиженський собор є одним із найвизначніших, етапних творів арх-ри доби Гетьманщини, що справив великий вплив на розвиток храмового буд-ва у Лівобережній Україні у 18 ст. Надбрамна дзвіниця споруджена 1786 за взірцем дзвіниці Мгарського Лубенського СпасоПреображенського монастиря. Вона мурована, потинькована, чотириярусна, висотою 47 м, у стильових формах пізнього бароко. У 2-му і 3-му ярусах були дзвони, у 4-му — годинниковий механізм із курантами (не збереглися).
374 ПОЛТАВСЬКИЙ
на І.Самойловича розпочато буд-во Хрестовоздвиженського собору, зразком для якого слугував Спасо-Преображенський собор Мгарського Лубенського монастиря. Після падіння І.Самойловича буд-вом собору опікувалися гетьман І.Мазепа та полтав. полк. І.Іскра. Буд-во велося дуже довго. 1693 монастир спустошили татари. 1708—09 собор стояв ще без бань. Весною 1709 під час облоги Полтави шведи захопили монастир і з його земляних бастіонів обстрілювали міську фортецю. Після Полтавської битви 1709 собор завершено стараннями полтав. полк. В.Кочубея. Собор освячували 1756. 1750 на пд. від собору збудували муровану теплу трапезну зі Свято-Троїцькою церквою (не збереглася). 1786 збудовано муровану монастирську дзвіницю, 1770 — будинок ігумена (не зберігся). 1787 перед приїздом до Полтави рос. імп. Катерини II з ініціативи архієпископа Катеринославського і Херсонсько-Таврійського Амвросія (Серебренникова) до будинку було прибудовано «Катерининську залу» з балконом. В інтер’єрі стіни її прикрашав живопис — близько десятка бібл. сюжетів, а також кінні портрети кн. Олександра Невського та рос. царя Петра I. Братські келії, збудовані 1770,
Літ.: Грановский Д. Полтавская епархия в ее прошлом и настоящем. Полтава, 1901; Яблонский Д. Порталы в украинской архитектуре. К., 1955; Логвин Г. Украина и Молдавия: Справочник-путеводитель. М., 1982; Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог, т. 3. К., 1985; Жук В. Хрестовоздвиженський монастир у Полтаві. «Пам’ятки України», 1992, № 2—3; Полтавщина: Енциклопедичний довідник. К., 1992; Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. К., 2000; Вечерський В.В. Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини: Формування, дослідження, охорона. К., 2001. В.В. Вечерський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОЛТАВСЬКИЙ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
