Найважливішим документом, який складається під час реор-ганізації підприємств, є передавальний (розподільний) баланс. Передавальний баланс складається в разі злиття чи приєднання підприємств, а розподільний — у разі поділу чи виокремлення. Передавальний баланс — це баланс підприємства, що реор-ганізується, на день припинення його діяльності. Отже, такий баланс складається за стандартними правилами, передбаченими нормативними актами, які регулюють порядок заповнення форм річної (квартальної) бухгалтерської звітності. Якщо підприємст-во має філії, то складається консолідований баланс, у тому числі баланси за всіма філіями. Оскільки передавальний баланс має силу акта приймання-передання, його підписують директори та головні бухгалтери обох підприємств — того, що реорганізуєть-ся, та підприємства-правонаступника. Розподільний баланс — це баланс підприємства, що реорга-нізується, на день припинення його діяльності, в якому окремими стовпцями відбиваються активи і пасиви, розподілені між ним і підприємствами-правонаступниками, тобто та частка майна, вимог і зобов’язань, яка передається підприємствам, що утво-рюються в результаті поділу чи виокремлення. Цей баланс має відбити баланси новостворених підприємств на момент початку їх господарської діяльності. Перш ніж складати розподільний баланс, слід провести відпо-відну підготовчу роботу, забезпечивши реальність позицій, які будуть у ньому відбиті. З цією метою здійснюється інвентариза-ція всіх майнових прав і зобов’язань підприємства, що реоргані-зується. Головна мета цієї роботи — виявити й списати майно, не придатне до використання, а також безнадійну дебіторську забо-ргованість. Згідно із загальним правилом складання розподільних балан-сів усі активи та пасиви реорганізованого підприємства розподі-ляються пропорційно до встановленої бази для нарахування. Як правило, такою базою є сума основних фондів, якими наділяють-ся підприємства, утворювані в результаті поділу. Наприклад, коли до новоутвореного підприємства має ввійти окремий структурний підрозділ, вартість основних засобів якого становить 25% загальної суми першого розділу активу балансу, то це означає, що до цього підприємства у відповідній пропорції відійде власний капітал, зобов’язання та вимоги. Можливий і ін-ший порядок формування окремих статей активу та пасиву роз-подільного балансу. Загальні принципи, пропорції, строки та методи розподілу ак-тивів під час реорганізації підприємства поділом чи виокремлен-ням визначаються в угоді про реорганізацію. Спинимося на деяких найістотніших особливостях складання роздільного балансу. Перший розділ активу. У результаті реорганізації за підпри-ємствами, що відокремлюються, закріпляються основні фонди. Майно має розподілятися за принципом виокремлення цілісних майнових комплексів усіх структурних підрозділів підприємств. Вартість основних фондів, які передаються новоутвореним суб’єктам господарювання, визначається на підставі інвентаризації. Складність тут полягає в об’єктивному оцінюванні вартості окремих об’єктів основних фондів, оскільки балансова вартість майна підприємства, як правило, не відбиває його реальної ринкової ці-ни. У разі потреби на підприємство запрошується експерт з оці-нювання вартості майна. Іншою особливістю є те, що основні фонди не завжди розподіляються пропорційно за окремими об’єктами. Так, деякі види нерухомості, нематеріальних активів чи устаткування можуть використовуватися в одних структурних підрозділах і бути не потрібними іншим. Такі об’єкти в повному обсязі передаються підприємствам, що створюються на базі від-повідних структурних підрозділів. Коли підприємство, що реорганізується, має довгострокові фінансові вкладення, у період підготовки до реорганізації слід вивчити можливість їх реалізації, аби одержані кошти спрямува-ти на погашення заборгованості підприємства. Другий розділ активу. Коли йдеться про розподіл запасів сировини та матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, незавершеного виробництва, готової продукції, має також діяти принцип виокремлення цілісного майнового ком-плексу кожного структурного підрозділу підприємства. Саме тому деякі види оборотних активів у повному обсязі можуть перейти до одних новоутворених підприємств, а решта — до інших. Тут також постає проблема об’єктивного оцінювання вартості майна, особливо це стосується залишків неліквідних оборотних активів (деякі види комплектуючих, готова проду-кція тощо). Перед розподілом окремих статей грошових коштів та розра-хунків слід провести інвентаризацію дебіторської заборгованості, щоб виявити нереальну та безнадійну заборгованість і її списати в установленому порядку, вилучивши з розподілу. Залишок гро-шових коштів та дебіторської заборгованості розподіляється від-повідно до частки активів, які передаються тому чи іншому під-приємству. Угодою про реорганізацію може бути передбачено особливий порядок розподілу обігових коштів та дебіторської за-боргованості. Перший розділ пасиву. Тут відбивається власний капітал під-приємства. Основними складовими власного капіталу є статут-ний фонд, додатковий капітал, резервний фонд та нерозподіле-ний прибуток (непокриті збитки). За загальним правилом зазначені статті мають розподілятися відповідно до частки активів, якою наділяються новоутворені підприємства. Якщо збитки не-можливо покрити, то вони розподіляються пропорційно до суми статутного фонду між новоутвореними підприємствами. Може бути узгоджено також особливий порядок розподілу збитків. Як-що велика їх частина виникла через неефективну діяльність од-ного з підрозділів, то згідно з відповідним рішенням на підпри-ємство, яке створюється на базі цього підрозділу, може бути списана більша частина збитків.
Таблиця 1 РОЗПОДІЛЬНИЙ БАЛАНС, тис. грн., ВАТ «ЦУКОР»
АКТИВ
На початок року На кінець звітного періоду АТ-1 АТ-2 АТ-3 ВАТ «Цукор» ПАСИВ На початок року На кінець звітного періоду АТ-1 АТ-2 АТ-3 ВАТ «Цукор» 1. Основні засоби та інші позаоборотні активи 5000 3800 1140 760 380 1520 1. Джерела власних та прирівняних до них коштів 2000 1800 540 360 180 720 У тому числі: У тому числі: • залишкова вар-тість основних за-собів
Другий та третій розділи пасиву. Порядок розподілу заборговано-сті визначається комісією з реорганізації підприємства на підставі аналізу напрямків використання одержаних кредитів та причин вини-кнення кредиторської заборгованості. При цьому має діяти правило, згідно з яким основний тягар погашення кредитів банку припадає на підприємства, які утворюються на базі структурних підрозділів, котрі використовували більшу частину кредитних ресурсів для оновлення свого виробництва, модернізації тощо. Якщо кредиторська заборгова-ність утворилася внаслідок невиконання одним зі структурних підроз-ділів зобов’язань з відвантаження продукції, то підприємству, створе-ному на його базі, за розподільним балансом має бути передана відповідна частка заборгованості. Проте загалом слід додержувати пропорційності між часткою активів, якими наділяються новоутворені підприємства, та часткою належних їм пасивів. Приклад розподільного балансу, який був складений в резуль-таті реорганізації ВАТ «ЦУКОР» виокремленням із нього трьох підприємств — АТ -1; АТ-2; АТ-3, — наведено в табл. 1. Наведені міркування базуються на порядку складання звітнос-ті, який діяв до переходу вітчизняних підприємств на національні стандарти бухгалтерського обліку. Однак при реорганізації під-приємств, які складають звітність за новими вимогами, діють ті самі засади складання реорганізаційних балансів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПЕРЕДАВАЛЬНИЙ ТА РОЗПОДІЛЬНИЙ БАЛАНСИ» з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств»
