ПОГОСТ — центр. поселення територіальної громади в Київській Русі (згодом, очевидно, територіальна одиниця, яка включала й околичні землі та поселення). Після адміністративно-територіальної реформи кн. Ольги на погостах зупинялися князівські урядники, які збирали податки з навколишнього населення. Починаючи з 15 ст. П. фіксується лише в Рос. д-ві й означає селище із церквою, цвинтарем, та, інколи, торговищем (із XIX ст. погостом найчастіше називали «цвинтар». На укр. землях «погостами» називали наприкінці 17 — у 18 ст. деякі поселення розкольників-переселенців із Росії. Літ.: Колесов В.В. Мир человека в слове Древней Руси. Л., 1986. А.О. Гурбик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОГОСТ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
