«ПОГОНЯ» (білорус. «Пагоня», литов. «VytЯs», польс. «PogoЅ») — герб литов. та білорус. держ. і територіальних утворень, а також міст, значного кола князівських родів, символ громад. та політ. об’єднань. Класична «П.» виглядає таким чином: червлений щит із вершником на срібному коні. У правиці рицаря — піднятий меч, у левиці — лазуровий щит із золотим шестикінечним хрестом. Інколи зліва у вершника є піхви, а з-під сідла виглядає трикінечна попона. Існує варіант «П.», в якій на щиті вершника замість хреста зображені «колюмни» (стовпи Гедиміна). Образ озброєного вершника є давнім і досить поширеним символом, який трапляється як в західноєвроп., так і східноєвроп. геральдиці. Напр., його використовував новгород. кн. Олександр Невський.
Білорусько-литовські літописи 1-ї пол. 16 ст. пов’язували «П.» з легендарним вел. кн. литов. Наримунтом Романовичем (серед. 13 ст.), однак уперше як символ литов. великих князів вона зафіксована 1366 на печатці вел. кн. литов. Ольгерда. Згадується в Густинському літописі як герб Великого князівства Литовського. Як герб «П.» зображена на печатках вел. князів литов. Ягайла (1386, 1387) та Вітовта (1401). На поч. 15 ст. «П.» стала держ. символом ВКЛ. Спочатку рицар дивився ліворуч, однак із 1-ї пол. 15 ст., відповідно до приписів європ. геральдики був розвернутий в ін. бік. Назва, імовірно, затвердилась за гербом уже наприкінці 15 — на поч. 16 ст. За однією з версій, вона походить від назви воєнної дії, коли після звільнення міста від облоги все військо та озброєні місц. мешканці переслідували загони ворогів, що відступали, тобто здійснювали «погоню». Із мінімальними змінами «П.» залишалася держ. гербом ВКЛ та частиною герба Речі Посполитої до 1795, коли більшість її територій увійшла до складу Рос. імперії. Різні варіанти «П.» були гербами Віленського, Мінського, Брестського, Полоцького та ін. воєводств (окрім Жемотійського) ВКЛ. За рос. часів «П.» була гербом багатьох білорус. і литов. міст — Вільни (нині м. Вільнюс), Полоцька, Вітебська (нині місто і центр Вітебської обл., Білорусь) та ін. і як територіальний герб потрапила до держ. герба Рос. імперії. На 1900 вона входила до зображення гербів 22-х міст Рос. імперії, а також Віленської та Вітебської губерній і Білостокської області. «П.» була родовим гербом Гедиміновичів, тому входила до гербів багатьох князівських родів, які виводили своє походження від литов. династії, — Олельковичів, Бєльських, Сангушків, Чорторийських, Голіциних, Куракіних, Хованських, Трубецьких та ін. 1918 «П.» була проголошена гербом незалежної Литов. Республіки (проіснував до 1940) та емблемою Білорус. Нар. Республіки (у Білорус. РСР не використовувалася). 1920—22 «П.»
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ПОГОНЯ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
