«ПАРТНЕРСТВО ЗАРАДИ МИРУ» — спец. програма Північноатлантичного альянсу, яка була ухвалена країнами-членами цієї орг-ції на засіданні в Брюсселі (Бельгія) 10—11 січня 1994. Гол.
tp ht :// НАТО. Упродовж 2005—08 діяла програма перепідготовки військових до цивільних спеціальностей у рамках конверсії та скорочення ЗС. Також у рамках «П.з.м.» фінансувалася програма знищення в Україні надлишкових боєприпасів і хімічної зброї колиш. СРСР. У лютому 2006 НАТО розпочала діалог із партнерами щодо енергетичної безпеки. Україна також встановила зв’язки з європ. Центром НАТО з координації реагування на катастрофи. У жовтні 2006 Україна підписала з НАТО угоду про транзит військ. вантажів до Афганістану з використанням укр. військовотранспортної авіації. Починаючи з березня 2007, Україна бере участь в антитерористичній операції НАТО «Активні зусилля» в Середземномор’ї. У квітні 2008 на бухарестському саміті НАТО Україна не отримала програму підготовки до членства в НАТО. Але за Україною та Грузією було визнано право вступити до НАТО, якщо до цього будуть готові вони та країни-члени альянсу. У серпні 2008 було підписано «Декларацію про доповнення до Хартії про особливе партнерство між НАТО і Україною», де зафіксовано це положення. У грудні 2008 була затверджена річна програма співпраці України з НАТО. Вона передбачає розвиток взаємодії у сфері реформування ЗС, зміцнення засад демократії та захисту прав і свобод людини. «П.з.м.» сприяє розвиткові багатостороннього військово-політ. співробітництва, зміцнює довіру між д-вами в процесі розбудови нової європ. системи безпеки. Літ.: Програма НАТО «Партнерство заради миру». К., 1994; НАТО: Довідник. К., 1997; Бжезинский З. Великая шахматная доска: Господство Америки и его геостратегические императивы. М., 1999; Киссинджер Г. Дипломатия. М., 1999. А.Ю. Мартинов.
78 ПАРУБОК
О.Н. Парубок.
Архієпископ Парфеній (Левицький).
метою «П.з.м.» є сприяння відкритості процесів нац. планування і формування військ. доктрин, військ. статей бюджетів, забезпечення демократ. контролю над ЗС, підтримання здатності й готовності брати участь у міжнар. миротворчих операціях під егідою Організації Об’єднаних Націй та Організації з безпеки і співробітництва в Європі, враховуючи положення нац. конституцій, розвиток військ. співробітництва з НАТО для здійснення спільного планування, військ. підготовки й навчань, формування в перспективі таких ЗС, які будуть спроможні краще взаємодіяти з партнерами відповідно до стандартів НАТО. Північноатлантичний альянс формально зобов’язався консультуватися з будь-яким партнером по «П.з.м.», якщо цей партнер відчуватиме пряму загрозу своїй територіальній цілісності, політ. незалежності або безпеці. Україна приєдналася до «П.з.м.» в лютому 1994. Учасниками «П.з.м.» є понад 50 д-в, включно з РФ, нейтральними Австрією, Швецією, Швейцарією. Названа програма відіграє важливу роль в еволюційному процесі розширення НАТО. Україна бере активну участь у всіх заходах, передбачених індивідуальною програмою партнерства. Упродовж 1990-х рр. на Яворівському полігоні відбувалися навчання «Козацький степ». Із 1997 на чорномор. узбережжі України проводяться військ. навчання «Сі бриз» («Морський вітер»). 1997 відповідно до мадридської «Хартії про спеціальне партнерство між Україною та НАТО» було започатковано роботу консультативного к-ту Україна—НАТО. Із 1998 працює спільна робоча група України та НАТО із проведення військ. реформи. Із липня 2000 українсько-польс. миротворчий батальйон бере участь у миротворчій операції на території Косово. Розширення НАТО на схід Європи внесло корективи в тактику реалізації «П.з.м.» Із листопада 2002 запроваджена практика індивідуальних програм співробітництва країн-партнерів із НАТО. Такий крок зробила й Україна. 2005 було започатковано інтенсифікований діалог України з
трудову діяльність у колгоспі ім. Суворова с. Баштечки різноробочим. 1956 пішов працювати робітником Жашківської МТС (трактористом). Для набуття кваліфікації тракториста-машиніста широкого профілю поступив до Уманського уч-ща механізації сільс. госп-ва, яке закінчив 1960. Із цього часу і розпочалася трудова біографія механізатора колгоспу ім. Суворова с. Баштечки. 1962 очолив комсомольсько-молодіжну ланку з вирощування високих врожаїв цукрового буряку за інтенсивною технологією. При співпраці з науковцями Всесоюзного НДІ цукрового буряку було впроваджено інтенсивну технологію вирощування цукрового буряку з мінімальними затратами ручної праці та коштів. Цій роботі віддано тридцять років життя. 1958 став членом ВЛКСМ. З 1966 — член КПРС, з 1993 — член КПУ. На ХХV, ХХVI, ХХVII, ХХVIII з’їздах КПРС обирався членом ЦК КПРС. З 1975 по 1989 — депутат ВР УРСР 8—11-го скликань, а 1989—91 — нар. депутат СРСР. 1992—94 — заст. голови правління колгоспу ім. Суворова с. Баштечки. 1994—2007 — нар. депутат України 2—5-го скликань. Був членом депутатської фракції КПУ у ВР України, членом ЦК КПУ, членом Президії ЦК КПУ. На даний час є членом ЦК КПУ. Лауреат премії Ленінського комсомолу (1971), Держ. премії СРСР (1976). Нагороджений 3-ма орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції, «Знак Пошани», 3-ма медалями.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ПАРТНЕРСТВО ЗАРАДИ МИРУ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
