ПАЇСІЙ (р. н. і р. с. невід.) — єрусалимський патріарх (1645— 61). Спочатку — ігумен одного з йорданських монастирів. Будучи патріархом, відстоював церк. маєтності в Єрусалимі та Віфлеємі (нині місто в Палестинській автономії), на які претендувала вірм. церква, управляв володіннями патріархії в Молдові й Валахії. Шукав підтримки в моск. царя Олексія Михайловича, здійснив подорож до Москви через Україну. Перебуваючи в Києві на початку грудня 1648, написав листа гетьманові Б.Хмельницькому, в якому звинувачував його в союзі з Кримським ханатом, ворогом християн. Разом із митрополитом Київським Сильвестром Косовим, міщанами й духовенством урочисто зустрічав гетьмана при в’їзді того в Київ 17 грудня 1648. Наприкінці грудня дав Б.Хмельницькому публічне розрішення від усіх гріхів, заочно обвінчав його з М.Чаплинською, благословив на війну з поляками й, можливо, коронував на Рус. князівство. У переговорах з моск. царем Олексієм Михайловичем щодо надання козакам військ. допомоги гетьман розраховував на підтримку патріарха. Разом із П. Б.Хмельницький відправив у Москву С.Мужиловського. У січні 1649 вони прибули до Москви. П. був посередником у переговорах із царем про підтримку Війська Запорозького у боротьбі з Польщею. Патріарх одержав милостиню й обіцяв служити цареві, повідомляти про ті справи, що його цікавлять. Повернувшись до Молдови, П. продовжував підтримувати зв’язки з Б.Хмельницьким та моск. царем Олексієм Михайловичем.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПАЇСІЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
