МІСТО ЯРОСЛАВА — умовна (наукова) назва частини Верхнього Києва, збудованої за часів Ярослава Мудрого (1-ша пол. 11 ст.). Площа 70 га. Мало три в’їзні брами — Лядську (сучасний майдан Незалежності), Жидівську (Львівська площа) та парадну Золоту браму (див. Золоті ворота) з церквою Благовіщення. Вони з’єднувалися потужними (висота з дерев’яними заборолами до 16 м, ширина підошви 27—
30 м) валами заг. довжиною 3,5 км (осн. траси — вул. Ярославів Вал та Малопідвальна). Композиційним центром нового району став Софійський собор, оточений кам’яним муром. Одночасно було збудовано три подібних один до одного собори (Георгія, Ірини та з невідомою назвою) і палац. До «міста Володимира» вели Софійські ворота. Відомі залишки церкви 12 ст. на вул. Великій Житомирській (навпроти вул. О.Гончара). Вали Ярослава використовувалися в оборонних цілях до поч. 18 ст. Переплановані у 19 ст. Тут були багаті феодальні двори (Борислава, Путяти, тисяцького Гліба, Ратши та ін.), що засвідчено численними скарбами коштовностей. Дослідженнями 70—90-х 20 ст. (П.Толочко, Я.Боровський) відкрито ділянки забудови, вулиць, житлові й господарчі комплекси 11—13, 17— 18 ст. Літ.: Толочко П.П. Історична топографія стародавнього Києва. К., 1970; Асеев Ю.С. Архитектура древнего Киева. К., 1982; Сагайдак М.А. «Великий град Ярославов». К., 1982. Г.Ю. Івакін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МІСТО ЯРОСЛАВА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
