МАРЧАК Микола Макарович (05.01.1904(23.12.1903)—23.09. 1938) — держ. діяч УРСР, інженер-технолог металообробної пром-сті. Н. в с. Залісці (нині село Дунаєвецького р-ну Хмельн. обл.) в сел. родині. До вересня 1922 мешкав у рідному селі. Згодом навч. в Кам’янець-Подільському ін-ті нар. освіти (1922—23), вчителював (1923—27), працював зав. відділу, відп. секретарем райвиконкому в м. Дунаївці. Член КП(б)У з 1927. 1928—31 навч. в Києві — в Ін-ті нар. госп-ва та Хіміко-технологічному ін-ті. 1931—37 працював на Харків. тракторному з-ді (інженер, зав. цехового бюро раціоналізації, зав. сектору технологічних процесів, керівник бюро тех. інформації, старший інженер-конструктор-інструментальник, керівник конструкторської групи, начальник цеху). 8 жовтня 1937 політбюро ЦК КП(б)У затверджений 1-м заст. наркома освіти УРСР, 29 жовтня 1937 тим же органом затверджений 1-м заст. голови РНК УРСР. Після арешту в Москві 13 жовтня 1937 голови РНК УРСР М.І.Бондаренка М. виконував обов’язки голови уряду УРСР до 19 лютого 1938 — до затвердження на цю посаду політбюро ЦК КП(б)У Д.Коротченка. Депутат ВР СРСР 1-го скликання (1937). Заарештований 20 червня 1938 у своєму службовому кабінеті в РНК УРСР. Обвинувачувався в «шкідницькій діяльності» на Харків. тракторному з-ді, «підривній роботі в нар. госп-ві України», «тероризмі» тощо. Виїзною сесією Військ. колегії Верховного суду СРСР 22 вересня
1938 засуджений до смерті. Страчений уночі з 22 вересня на 23 вересня 1938. Реабілітований 17 червня 1958 Військ. колегією Верховного суду СРСР. Літ.: Скляренко Є.М. Тяжкий талан Миколи Марчака. В кн.: Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Збірник статей, вип. 9. К., 1999; Хрущев Н.С. Время. Люди. Власть: Воспоминания, кн. 1. М., 1999; Рубльов О.С. Марчак Микола Макарович. В кн.: Уряди України у ХХ ст.: Науково-документальне видання. К., 2001. О.С. Рубльов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАРЧАК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
