Завдяки наданню санаційних кредитів підвищується плато-спроможність боржника, оскільки залучаються ліквідні засоби. Проте структура капіталу погіршується та знижується рівень фі-нансової незалежності підприємства через зростання частки по-зичкового капіталу. Використанню цієї форми фінансування перешкоджають дві обставини: 1) кредитори, щоб виправдати підвищену ризикованість, на-дають позики за максимальними ставками; 2) аби мінімізувати ризик неповернення позик, кредитори ви-магають першокласного кредитного забезпечення. За такої форми участі кредиторів у санації вони можуть або безпосередньо надавати санаційні кредити, або ставати гарантом повернення такого роду кредитів. Санаційні кредити можуть бути лише середньо- або довгостро-ковими, оскільки лише за таких умов можуть фінансуватися капіта-льні вкладення, тобто санаційні заходи виробничо-технічного хара-ктеру. Короткострокові кредити, які надаються у разі тимчасових фінансових труднощів, не можна розглядати як фінансову базу для проведення санації підприємств. Якщо банк надає кредит підприємству, проти якого порушено справу про банкрутство до моменту укладення кредитної угоди, а інформацію про порушення такої справи було оприлюднено (за ви-нятком випадків надання фінансових кредитів у межах процедури санації дебітора під заставу його корпоративних прав), безнадійна заборгованість за кредит погашається з власних коштів кредитора. Санаційні кредити надаються, як правило, комерційним банком, який обслуговує підприємство; банком, що володіє пакетом корпо-ративних прав боржника або банківським консорціумом. Загалом, комерційні банки можуть надавати кредити всім суб’єктам господарської діяльності незалежно від їхньої галузе-вої належності, статусу, форм власності, якщо ті мають реальні можливості та правові форми забезпечення своєчасного повер-нення кредиту і сплати відсотків (комісійних) за користування кредитом. Вирішальним у наданні санаційного кредиту є позитив-ний висновок аудитора про санаційну спроможність підприємства . Кредитні стосунки між позичальником та кредитором регламенту-ються кредитною угодою, яка визначає взаємні зобов’язання й відповідальність сторін і не може змінюватися в односторонньо-му порядку без згоди обох сторін. Іноді, щоб акумулювати кредитні ресурси (як у національній так і в іноземній валюті) з метою кредитування значних за обся-гом санаційних програм, зменшення кредитних ризиків, додер-жання нормативного показника максимального розміру ризику на одного позичальника, комерційні банки можуть об’єднуватися у консорціуми (санаційні консорціуми). Банківські консорціуми — це засновані на паритетних засадах тимчасові об’єднання банків, створювані для координації дій під час виконання різного роду банківських операцій або для креди-тування однієї, але великої та ризикованої угоди. Банківські кон-сорціуми для надання санаційних кредитів сприяють об’єднанню кредитних ресурсів, диверсифікації кредитного ризику, підтри-манню ліквідності балансів окремих банків. Консорціумні кредити базуються на тих самих принципах, що й інші види банківських кредитів, змінюються лише механізм акумуляції кредитних ресурсів та процедура надання кредитів. Кількість учасників консорціуму не обмежується. Координує дії учасників консорціуму головний банк, який репрезентує інте-реси консорціуму, але діє в межах повноважень, отриманих від інших учасників консорціуму. За організацію консорціуму голо-вний банк крім відсотків та комісійних, що покривають його без-посередні витрати, отримує спеціальну винагороду. Як правило, банком-координатором виступає банк, котрий обслуговує клієн-та, якому конче потрібні кошти для реалізації проекту санації. Кожен член консорціуму автономно оцінює ефективність проек-ту і визначає умови участі в ньому або пропонує свій варіант ви-конання тієї чи іншої операції, для якої створюється консорціум. Основою правових стосунків членів консорціуму є зо-бов’язання, що виникають на підставі укладеного консорціумно-го договору. У договорі констатується факт створення консорці-уму, визначаються його учасники, консорціумна участь кожного банку (квоти, співвідношення власності), мета, представництво й керівництво консорціуму, обов’язки, права та відповідальність учасників, форми майнової та іншої відповідальності, фінансові умови консорціумної угоди, зобов’язання членів консорціуму щодо головного банку (сума внесків або відсотків та комісійних за організацію консорціуму). У консорціумній угоді можуть бра-ти участь не лише кілька банків, а й кілька позичальників, приче-тних до заходу, що кредитується. Банк (чи група банків) здійснює контроль за виконанням по-зичальником умов кредитного договору, цільовим використан-ням кредиту, виконанням плану фінансового оздоровлення. При цьому банк протягом усього періоду санації та терміну дії креди-тного договору підтримує ділові контакти з позичальником, зо-бов’язаний перевіряти цілість майна, виявляти фактори, що мо-жуть позитивно чи негативно вплинути на хід фінансового оздоровлення боржника. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням, порушень плану санації, виникнення нових обставин, що перешкоджають успішній реалі-зації запланованих заходів, банк має право достроково розірвати кредитний договір. Це є підставою для стягнення всіх коштів у межах зобов’язань позичальника за кредитною угодою у встано-вленому чинним законодавством порядку. Як уже зазначалося, кредитування санаційних проектів пов’язане зі значними ризиками. Кредитори можуть зважитися на ма-теріальний ризик в обмін на майбутню участь у прибутках під-приємства-боржника чи на великий пакет його акцій або сподіваючись отримати надійний ринок збуту своєї продукції (джерело постачання сировини для виробництва) тощо. Крім то-го, можна вжити ряд заходів щодо зменшення ризиків, пов’язаних із кредитуванням підприємств, що перебувають у кризі. Поряд із консорціумним кредитуванням вельми надійним засобом зменшення ризиків кредитора є призначення ним на пе-ріод санації на керівні посади підприємства-боржника своїх дові-рених осіб або встановлення контролю над підприємством. Розглянуті заходи щодо участі кредиторів у санації підприємст-ва-боржника можуть застосовуватися в досудовому порядку, тобто до початку провадження справи про банкрутство неспроможного підприємства. Під час провадження справи на будь-якому її етапі між боржником і кредиторами може бути укладена мирова угода, згідно з якою кредитори також можуть брати участь у санації борж-ника
Ви переглядаєте статтю (реферат): «САНАЦІЙНІ КРЕДИТИ» з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств»
