Вартісний аналіз — це метод контролінгу, що полягає в дослі-дженні функціональних характеристик продукції, яка виробля-ється, на предмет еквівалентності їх вартості та корисності. От-же, в центрі уваги вартісного аналізу перебувають функціональні та вартісні параметри продукції (робіт, послуг), саме тому цей вид аналізу позначають також як функціонально-вартісний. У ході аналізу здійснюється класифікація функцій продукту у роз-різі функціональних класів: головні, додаткові та непотрібні. На основі цього розробляються пропозиції щодо мінімізації затрат на виконання кожної функції, а також щодо анулювання друго-рядних функцій, які потребують значних затрат. Виокремлюють два основні завдання вартісного аналізу: • зменшення вартості окремих компонентів продукції без зменшення обсягів її виробництва та реалізації; • поліпшення функціональних параметрів продукції за міні-мальних затрат. Виходячи із згаданих завдань, вартісний аналіз зосереджує свою увагу на мінімізації затрат при перегляді функціональних параметрів у разі: а) зменшення вимог до якості продукції (якщо споживачі нех-тують підвищеним рівнем якості продукції або не готові сплачу-вати більшу ціну за кращу якість); б) підвищення вимог до якості (якщо споживачі виражають готовність сплачувати вищу ціну за якіснішу продукцію). В останньому випадку в процесі вартісного аналізу слід довес-ти, що збільшення виручки від реалізації продукції в результаті вдосконалення функціональних параметрів продукції перевищить приріст витрат на це вдосконалення. Функціонально-вартісний аналіз значною мірою спрямований на те, щоб виявити зайві з по-гляду їх вартості та корисності для споживачів параметри про-дукції. Стосовно організації системи фінансового контролінгу це означає, що ця система повинна забезпечувати менеджмент найко-риснішою і потрібною інформацією, яка порівняно з вартістю її отримання приносить значний управлінський ефект. Порядок про-ведення вартісного аналізу представлено в табл. 1 Таблиця 1 ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ВАРТІСНОГО АНАЛІЗУ Етап Складові етапу Етап 1 Підготовчі заходи а) Вибір об’єктів вартісного аналізу та поста-новка завдань б) Постановка кількісних цілей в) Створення робочої групи г) Розробка програми аналізу Етап 2 Визначення фактичного стану об’єкта аналізу а) Збір інформації та опис об’єкта аналізу б) Характеристика функцій в) Визначення витрат на виконання функцій Етап 3 Перевірка фактичного стану а) Перевірка якості виконання функцій б) Перевірка обґрунтованості затрат Етап 4 Пошук рішення Виявлення всіх можливих варіантів рішення Етап 5. Експертиза варіантів рішень а) Перевірка можливості реалізації б) Перевірка економічності Етап 6 Прийняття рішення щодо впровадження найопти- мальнішого рішення а) Вибір рішення б) Рекомендація щодо реалізації в) Реалізація запропонованого рішення
Вартісний аналіз розглядається як один з найдійовіших ін-струментів скорочення собівартості продукції, зокрема витрат на сировину та матеріали. В процесі аналізу досліджуються всі без винятку характеристики продукту, статті калькуляції на предмет виявлення резервів зниження собівартості. За оцінка-ми західних експертів, за успішного вартісного аналізу можна виявити резерви зниження витрат у розмірі до 20 % собіварто-сті продукції. Зазначимо, що аналіз може проводитися не лише стосовно продукції (робіт, послуг), а також у розрізі окремих структурних підрозділів (центрів затрат) чи виробничих процесів. На практиці вартісний аналіз, як правило, комбінується з іншими методами контролінгу, зокрема бенчмаркінгом, АВС-аналізом, СВОТ-аналізом, причому результати аналізу сильних і слабких місць є ос-новою для вибору об’єктів вартісного аналізу. 11.7.4. Портфельний аналіз Портфельний аналіз — ефективний інструмент стратегічного контролінгу. Традиційно цей інструмент використовується при оптимізації портфеля цінних паперів інвестора. Фінансист під те-рміном «портфоліо» розуміє оптимальний з погляду комбінації ризику та прибутковості набір інвестицій (концепція оптимізації портфеля інвестицій Марковіца, модель оцінки капітальних акти-вів). В основі портфельного аналізу покладено два оцінні крите-рії: теперішня вартість очікуваних доходів від володіння цінними паперами (проценти, дивіденди) і рівень ризиковості вкладень. За аналогією з цінними паперами можна проводити аналіз портфеля продукції (послуг), виробництвом яких займається під-приємство. Зрозуміло, що портфельний аналіз доцільно викорис-товувати на тих підприємствах, які займаються виробництвом ба-гатьох видів продукції. В ході аналізу окремі продуктові групи виокремлюються у відповідні стратегічні «бізнес-одиниці», кож-на з яких оцінюється з погляду прибутковості та ризиковості ви-робництва. У ході аналізу використовуються дві широко відомі в теорії та практиці портфельні матриці: • портфель «ріст ринку — частка ринку» (матриця Бостонсь-кої консультативної групи); • портфель «привабливість ринку — конкурентні переваги» (матриця Мак-Кінсі). Ми не зупинятимемося на детальному дослідженні згаданих матриць, оскільки вони досить вичерпно охарактеризовані у від-повідних літературних джерелах . Зазначимо лише, що на основі результатів портфельного аналізу приймаються рішення щодо додаткових інвестицій в окремі виробничі програми, реінвести-цій чи дезінвестицій, а також визначається стратегія управління ризиками в розрізі кожної із стратегічних бізнес-одиниць.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вартісний аналіз» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
