МАРТИНЕНКО Володимир Никифорович (06.10.1923—18.04. 1988) — історик і держ. діяч, дослідник заг. історії, історії міжнар. відносин. Канд. істор. н. (1964). Н. в с. Горбулів (нині село Черняхівського р-ну Житомир. обл.). Після закінчення серед. школи вступив до Київ. авіац. ін-ту (1940). З початком Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 — на фронті. Брав участь в обороні Києва, визволенні України, у Берлінській операції 1945. Після демобілізації вступив на ф-т міжнар. відносин Київ. ун-ту, який закінчив 1951. Працював в Укр. т-ві дружби і культ. зв’язку з закордоном, на парт. роботі. 1961—64 навчався в Академії сусп. наук при ЦК КПРС, де захистив канд. дисертацію (1964). З 1965 працював у Посольстві СРСР у Канаді, заст. міністра закордонних справ УРСР. 1973—79 — постійний представник УРСР при Організації Об’єднаних Націй, 1980—84 — міністр закордонних справ УРСР. Брав участь як член редколегії у підготовці зб. документів і матеріалів «Українська РСР на міжнародній арені (1971—1975 рр.)» (Київ, 1981); довідника «Українська РСР у міжнародних організаціях» (Київ, 1984). З 1984 по 1988 — старший наук. співробітник Інституту історії АН УРСР (нині Інститут історії України НАН України). 1984—85 входив до складу ЦК КПУ, обирався депутатом ВР УРСР. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни 2-го ст., Червоної Зірки, Дружби народів, медалями. П. у м. Київ. Праці: Канада в лабетах американських монополій. К., 1964.
Літ.: Мартиненко Володимир Никифорович: [Некролог]. «УІЖ», 1988, № 8; Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. Серія: Українські історики, вип.1. К., 1998; Інститут історії України НАН України. 1936—2006. К., 2006. В.М. Даниленко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАРТИНЕНКО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
