МАНЦЕВ Василь Миколайович (05.03.1889—19.08.1938) — один з керівників рад. органів держ. безпеки. Н. у с.Новорождественське (нині село Раменського р-ну Московської обл., РФ). Закінчив г-зію, навч. на юрид. ф-ті Моск. ун-ту та в Гренобльському електротех. технікумі (Франція). З серпня 1906 — член Російської соціал-демократичної робітничої партії (більшовиків). 1906—13 не раз заарештовувався за революц. діяльність, перебував на засланні та в еміграції за кордоном. 1913 нелегально повернувся до Росії, заарештований та засланий до Вологодської губ. 1916—17 — єфрейтор учбової команди 206-го запасного полку; член рад солдатських і робітн. депутатів у Ростові-на-Дону, Ярославлі (нині міста в РФ); член Моск. обласного бюро Рад. З серпня 1918 — член колегії та секретар відділу по боротьбі з контрреволюцією ВЧК (див. ВЧК); з грудня 1918 — нач. слідчого відділу та заст. голови Моск. губернської ЧК; з грудня 1919 — нач. Управління ЧК та особливих відділів України, нач. особливого відділу Південного фронту, з березня 1920 — нач. Центр. управління надзвичайних комісій по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією і злочинами на посадах при РНК УСРР, з квітня 1921 — голова ВУЧК, з березня 1922 — голова Державного політичного управління УСРР та нарком внутр. справ УСРР, з серпня 1923 — член колегії ОДПУ при РНК СРСР та член колегії Наркомату робітничо-сел. інспекції СРСР. З 1924 — нач. плановоекон. управління Вищої ради нар. госп-ва СРСР, заст. наркома фінансів СРСР. З 1936 — голова
В.М. Манцев.
500 МАНШТЕЙН
спецколегії та заст. голови Верховного суду РСФРР. Нагороди: орден Червоного Прапора (1921), орден Трудового Червоного Прапора, знак «Почетный работник ВЧК—ГПУ». 22 жовт. 1937 заарештований. Військ. колегією Верховного суду СРСР за ст. 58-8 і 58-11 Карного кодексу РРФСР засуджений до смерті. Страчений. Реабілітований. Літ.: Маймескулов Л.Н. и др. Всеукраинская чрезвычайная комиссия (1918—1922). Х., 1990; Шаповал Ю. та ін. ЧК—ГПУ—НКВД в Україні: особи, факти, документи. К., 1997. С.А. Кокін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАНЦЕВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
