Під цим іменем відома мати кн. київ. Володимира Святославича. М., імовірно, була однією із дружин кн. київ. Святослава Ігоровича. Про її походження маємо літописне твердження, що була дочкою якогось Малка Любечанина, а також малоймовірні, хоча й популярні гіпотези (О.Прозоровського, О.Шахматова) про її древлянське походження (див. Мал). Братом М. був Добриня, вихователь Володимира Святославича. Літопис, крім того, називає Володимира Святославича «робичичем», із чого можна зробити висновок, що М. походила з князівської челяді, особисто невільного населення, хоча й займала в домі вел. кн. київ. Ольги високе становище («ключниця», «милосниця» в ін. списках; див. Ключник, Милостник). Припускають, що під іменем Малфрид про її смерть згадано під 1000. О.П. Толочко.
чорною фарбою. Крем’яний інвентар близький мезолітичному. Дослідники — Т.Легоцький, Ф.Потушняк, М.Потушняк, В.Тітов, якими розкопані поселення на Малій Горі в Мукачевому, у Дрисіно-Болоці, Великій Паладі, Федоровому і Дяково-Мондичтогу. Житла — напівземлянки, біля яких є вироб. ями й печі. Основа госп-ва — землеробство, при певній ролі скотарства, мисливства, рибальства й збиральництва. Вірогідно, що М.к.к. була генетичною підосновою наступної полгарської культури. Літ.: Потушняк М.Ф. Неолит Закарпатья: культуры Криш и росписной керамики. В кн.: Археология Украинской ССР, т. 1. К., 1985; Пелещишин Н.А. Памятники неоэнеолитического времени Закарпатья. В кн.: Археология Прикапатья, Волыни и Закарпатья (каменный век). К., 1987; Kalicz-Makkay J. Die linien bandkeramik in der Grossen Ungarichen Tiefebene. Budapest, 1977; Comsza E. Quelgues problemes concernant la civilisation de Ciumesti. В кн.: Acta Arch. Carp., 1972—1973, 13; Vizdal J. Zemplin v mladsej dobe kamennej. Kosice, 1973. Л.Г. Мацкевий.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МАЛУША» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
