МАЙБОРОДА Георгій Іларіонович (01.12(18.11).1913—06.12. 1992) — композитор, нар. арт. СРСР (1960). Н. на х. Пелехівщина (нині село Глобинського р-ну Полтав. обл.). Брат П.Майбороди. 1936—41 навч. в Київ. консерваторії (клас композиції Л.Ревуцького); 1946—49 — в аспірантурі Київ. консерваторії (нині Національна музична академія України). 1950—58 — викладач музично-теор. дисциплін Київ. консерваторії. 1956—67 — заст. голови правління Спілки композиторів України, 1962—69 — секретар Спілки композиторів СРСР, 1967—68 — голова правління Спілки композиторів України. Творчості М. притаманна героїко-патріотична тематика. Тв.: опери — «Милана» (1957, 2-га редакція — 1981), «Арсенал» (1960), «Тарас Шевченко» (1964), «Ярослав Мудрий» (1973); симфонічні поеми — «Лілея» (1939, 2-га редакція — 1947), «Каменярі» (1941), «Гуцульська рапсодія» (1949, 2-га редакція — 1952); вокально-симфонічна поема «Запорожці» (1954); 4 симфонії (1940, 1953, 1978, 1986); симфонічна сюїта «Король Лір» (1959, 2-га редакція — 1979); «Радісна увертюра» (1985); концерти — для голосу (1969), для скрипки (1977); романси, пісні, музика до кінофільмів. Опублікував зб. обробок нар. пісень «Із живих джерел» (1990). Лауреат Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1963). П. у м. Київ.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Майборода Георгій Іларіонович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
