ЛЮБІНЬ ВЕЛИКИЙ — назва до 1946 смт Великий Любінь. ЛЮБЛІНЕР Стефан (Lubliner Stefan; 01.10.1890 — листопад 1942) — газетяр, публіцист, українознавець. Н. в м. Варшава в єврейс. сім’ї (батько — СтаніславЛеопольд — за фахом лікар, написав кілька мед. розвідок, що до сьогодні не втратили своєї наук. цінності; мати — Євгенія, уроджена Коген — педагог, авторка праць з виховання дітей). Студіював математику й право в унтах Лозанни й Женеви (обидва міста в Швейцарії). Під час навчання брав участь у діяльності польс. молодіжних конспіративних орг-цій незалежницького спрямування — «Filarecji» й «тyciu». 1914 став членом Польс. військ. орг-ції у Варшаві. 1919 створив професійну пресову агенцію «Warszawskа Informacjа Prasowа» (існувала до 1939), зайняв посаду її директора. Належав до Синдикату варшавських газетярів (Syndykat Dziennikarzy Warszawskich). Був членом гол. кер-ва Союзу євреїв — учасників війн за незалежність (Zwizеk тyd\w Uczestnik\w Walk o Niepodleg»oСƒ). Від 1922 (і до 1927) працював редактором місячника «Rozwaga», органу Орг-ції польс. молоді єврейс. походження (Organizacjа Polskiej M»odzie]y Pochodzenia тydowskiego).
Від моменту створення (1921) Інституту досліджень національних справ у Варшаві був його активним членом, з 1927 співробітничав у часопису ін-ту «Sprawy NarodowoСciowe», викладав у Семінарі з нац. проблем (Seminarium NarodowoСciowe) цього ж ін-ту (слухачами були студенти варшавських вузів, а серед викладачів — й укр. професори). 1929—31 працював співредактором часопису «Przeb\j» («Пробоєм»). 1933—39 редагував і видавав щоденний пресовий бюлетень «з різних ділянок українського життя» — «WiadomoСci UkraiЅskie» («Українські відомості»; бюлетень готувався на замовлення сейму 2-ї Речіпосполитої й друкувався польс. мовою на правах рукопису). Оцінюючи тогочасну діяльність Л., І.Кедрин-Рудницький зарахував його до «білих круків» польс. сусп-ва (так він називав представників польс. інтелектуальної еліти, які вважалися фахівцями з «українського питання» й були налаштовані на діалог з українцями). Від 1940, після окупації Польщі (див. Друга світова війна), працював, як знавець нім. мови, у канцелярії Єврейс. служби порядку (єврейс. поліція) у варшавському гетто. 1942 ув’язнений і у листопаді цього ж року страчений. Літ.: Czy wiesz kto to jest? Warszawa, 1938; Kedryn I. Bia»e kruki. «Kultura», 1977, nr. 10 (361); Paczkowski A. Prasa polska w latach 1918—1939, t. 2. Warszawa, 1980; Adler S. In the Warsaw Getto 1940—1943: An Account of a Witness: The Memoirs of Stanis»aw Adler. Jeruzalem, 1982. О.С. Рубльов.
Титульна сторінка пресового бюлетеня «Wiadomos`ci Ukrain`skie». 1933, 30 червня.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЮБІНЬ ВЕЛИКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
