Бюджетний контроль — це порівняння фактичних показ-ників фінансово-господарської діяльності з плановими (бюдже-тними) на предмет перевірки їх узгодженості за величиною і термінами, а також аналіз причин відхилень з метою вироб-лення пропозицій щодо коригування бюджетів чи фінансово-господарської діяльності підприємства. Бюджетний контроль є дійовим інструментом стимулювання підвищення фінансової відповідальності та продуктивності як окремих працівників, центрів прибутковості, структурних підрозділів, так і підприєм-ства в цілому. Для здійснення контролю за виконанням бюджетів, як пра-вило, використовують дворівневу систему контролю. Нижній рівень — це контроль за виконанням часткових (функціональ-них) бюджетів структурних підрозділів підприємства, безпосе-редньо здійснюваний економічними службами цих підрозділів; при цьому контролюються як окремі показники зведеного бю-джету, так і його складових, тобто функціональних бюджетів. Верхній рівень — контроль за виконанням бюджетів усіх стру-ктурних підрозділів, центрів відповідальності та зведених бю-джетів по підприємству в цілому, здійснюваний безпосередньо службами контролінгу. До основних елементів системи конт-ролю належать: • об’єкти контролю — бюджети структурних підрозділів, час-ткові (функціональні) та зведені бюджети; • предмети контролю — окремі показники витрат і доходів, надходжень і видатків (дотримання бюджету ліквідності, оплати праці, витрат сировини і матеріалів тощо); • суб’єкти контролю — служби контролінгу, що здійснюють контроль за дотриманням бюджетів та підрозділи чи окремі пра-цівники, що відповідальні за виконання бюджетів; • інструменти контролю бюджетів — методи, процедури, які використовуються в процесі бюджетного контролю (аналіз від-хилень, SWОТ-аналіз тощо). Діяльність контролера в галузі бюджетного контролю перед-бачає такі заходи: • ідентифікація фактичних даних; • розрахунок відхилень; • визначення причин і факторів відхилень; • розробка (підбір) каталогу заходів щодо коригування планів і діяльності в цілому; • оцінка запропонованих заходів; • ініціювання рішень щодо коригування планів; • контроль виконання скоригованих планів. Належний бюджетний контроль можливий лише за умови об-ліку всіх операцій, пов’язаних з грошовими надходженнями і ви-платами, доходами та витратами, причому класифікація і способи визначення окремих показників повинні бути стандартизованими як під час планування, так і під час обліку. Ідентифікація факти-чних показників і визначення відхилень здійснюється на основі даних управлінського обліку, який є своєрідним продовженням і деталізацією фінансового обліку. Розрахунок та аналіз відхилень фактичних показників від бю-джетних може проводитися як в абсолютних, так і відносних вели-чинах. Він здійснюється як у розрізі окремих періодів, так і куму-лятивно, тобто з урахуванням певної сукупності звітних періодів. Виявлені в процесі контролю відхилення сигналізують про необ-хідність корекції планів чи фінансово-господарської діяльності. Конкретні рекомендації щодо коригування планів повинні фо-рмуватися лише після ретельного факторного аналізу причин відхилень та їх інтерпретації, що є найскладнішим елементом бюджетного контролю. Причини відхилень рекомендується сис-тематизувати в розрізі трьох функціональних рівнів : 1. Рівень планування: • помилкова оцінка розвитку зовнішнього середовища; • неправильні прогнози щодо причинно-наслідкових взаємо-зв’язків між діяльністю підприємства та зовнішніми факторами впливу; • дефіцити в інформаційному забезпеченні чи обробці інфор-мації, які призвели до нереальних прогнозів. 2. Рівень прийняття рішень: • акцептування помилкових планових альтернатив, побудова-них на заздалегідь неправильних пропозиціях; • затвердження планових альтернатив, відмінних від тих, які згідно із обґрунтуваннями є найреальнішими до виконання. 3. Рівень реалізації: • дефіцити в якісному та кількісному забезпеченні матеріаль-ними, фінансовими та трудовими ресурсами, які призвели до зриву виконання планових показників; • дефіцити у виробничому процесі; • слабкі місця в організації виробничо-господарської діяльності; • недостатня мотивація до виконання планових показників. За загальним правилом у процесі аналізу відхилень показники інтерпретуються в контексті їх впливу на фінансові результати та ліквідність (платоспроможність) підприємства. Здебільшого на практиці проводиться факторний аналіз відхилень фактичних фі-нансових результатів від бюджетних. Метою аналізу є визначен-ня та оцінка всіх факторів, що зумовили відхилення та вироблен-ня на цій основі висновків і пропозицій щодо подолання виявлених негативних факторів і слабких місць, використання можливих резервів і відповідної корекції планів. Особлива увага при цьому звертається на аналіз прибутків від операційної діяль-ності та затрат, що може здійснюватися в розрізі окремих струк-турних підрозділів, видів продукції, центрів затрат тощо. Аналіз відхилень фактичного прибутку від бюджетних показ-ників здійснюється, як правило, за такими факторами: • вплив зміни обсягів реалізації; • вплив зміни цін; • вплив зміни асортименту реалізованої продукції; • вплив зміни величини затрат. Вплив останнього фактору в процесі аналізу «розщеплюють» на окремі компоненти (групи чи статті затрат): постійні/змінні затрати, затрати на сировину та матеріали, затрати на персонал тощо. Аналіз відхилень фактичних показників від бюджетних вва-жається основним інструментом оцінки діяльності центрів відпо-відальності чи затрат (прибутковості). Однак він характеризуєть-ся двома основними недоліками: 1. Враховуються лише внутрішні співвідношення між плано-вими і фактичними показниками, оскільки базою для порівняння є результати діяльності одного підприємства; відсутність порів-няння з показниками діяльності інших підприємств зумовлює не-безпеку суб’єктивного трактування результатів аналізу та помил-кових висновків. 2. Незбіг періоду, в якому виникли відхилення, з періодами, в яких проводиться аналіз та здійснюється відповідна реакція на відхилення. Враховуючи вказані недоліки на провідних підприємствах, аналіз відхилень здійснюють за такими основними напрямами: • факт — план аналізованого підприємства; • звітний — попередній період; • факт звітного періоду — факт аналогічного звітного періоду попереднього року; • оцінні — бюджетні показники наступного періоду; • порівняно із середньогалузевими показниками та показни-ками підприємств, що є найкращими в галузі. Результати бюджетного контролю доцільно оформляти у ви-гляді звіту (рапорту) про виконання бюджетів. Аналіз відхи-лень при цьому візуалізується у формі діаграм, графіків, рисун-ків. У звітах поряд з фіксацією відхилень пояснюються їх причини та формулюються пропозиції щодо коригування бюджетів чи вдосконалення фінансово-господарської діяльності. Звітні аналітичні матеріали з виконання зведеного і функціональних бю- джетів представляють керівництву підприємства для оперативної корекції зведених бюджетів підприємства та бюджетів структур-них підрозділів чи центрів відповідальності. Результати аналізу виконання бюджетів, відносних показників і коефіцієнтів можуть зумовити необхідність розробки нового варіанта бюджету, який повинен починатися з вибору заданих значень. На крупних підприємствах, як правило, функціонують ком-плексні автоматизовані системи бюджетного планування та контролю. Це дозволяє максимально оперативно (щоденно, що-декадно, щомісячно) одержувати інформацію про виконання бю-джетів і, відповідно, вносити необхідні корективи в них з метою підвищення ефективності оперативного управління фінансами підприємства. Основне значення в плануванні за допомогою ав-томатизованої системи полягає, по-перше, в змозі моделювати рі-зні сценарії побудови зведеного бюджету за різних його парамет-рів, по-друге, застосувати інтерактивні засоби аналізу відхилень, які дають можливість «розшифрувати» окремі показники і дійти висновків щодо факторів, які на них впливають.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БЮДЖЕТНИЙ КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ ВІДХИЛЕНЬ» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
