ЛУЦЬКИЙ ТРИБУНАЛ 1578— 1589 — найвища апеляційна інстанція (для гродських судів, земських судів, підкоморських судів і позовів шляхти) Брацлавського воєводства, Волинського воєводства та Київського воєводства (найвищим апеляційним судом для воєводств ін. земель Польщі було визначено Коронний трибунал). Утворений згідно з рішенням вального сейму у Варшаві 1578 про реформування суд. системи Речі Посполитої. Засідав у м. Луцьк і складався з 13 суддів, яких було обрано шляхетськими сеймиками укр. воєводств: від Волин. — 5 депутатів, від Брацлавського та Київ. — по 4. Осн. джерелом права для Л.т. був Статут Великого князівства Литов. 1566 (див. Статути Великого князівства Литовського), а діловодство велося старорус. мовою (це свідчило про автономію правової системи укр. воєводств у складі Речі Посполитої після Люблінської унії 1569). На практиці Л.т. був реальною апеляційною інстанцією переважно для волин. судів (Кременецького, Луцького і Володимирського повітів) і не набув значного авторитету у шляхти ін. укр. воєводств. Засідання проводилися не регулярно, і 1589 Л.т. було ліквідовано, а його повноваження передано Люблінському трибуналу. Літ.: Ясинский М.Н. Луцкий трибунал, как высшая судебная инстанция для Волынского, Брацлавского и Киевского воеводств в последней четверти 16 в. К., 1900; Його ж. Главный Литовский трибунал, его происхождение, организация и компетенция, вып. 1. К., 1901; Попов Г.Л. Луцький трибунал 1578 р. В кн.: Праці комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права, вип. 1. К., 1925. А.О. Гурбик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛУЦЬКИЙ ТРИБУНАЛ 1578— 1589» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
