ЛУЦЬКИЙ ДОМІНІКАНСЬКИЙ МОНАСТИР, Луцький монастир Внебовзяття Богородиці оо. Домінікан — осідок домініканського ордену на території Волині. Перші відомості про домінікан у Луцьку датуються 3-ю чв. 14 ст. 1390 король польс. і вел. кн. литов. Владислав II Ягайло, а 1393 вел. кн. литов. Вітовт надали монастирю земельні володіння. Від 1619 при монастирі діяв новіціат (місце навчання і постригу майбутніх ченців), а з 1694 — орденська школа університетського рівня. Л.д.м. був одним з найбільш населених у Польс. домініканській провінції — у 18 ст. кількість ченців у його стінах сягала до 50 осіб. При монастирі діяли школа для світських осіб, друкарня, шпиталь. 1749 найбільша святиня луцьких домінікан — чудотворна ікона Богородиці — була коронована. 1850 Л.д.м. закритий царськими властями. Нині у колишніх приміщеннях монастиря розташована Волинська духовна семінарія УПЦ (МП). Літ.: Вar-cz S. Rys dziejоw Zakonu kaznodziejskiego w Polsce, t. 1. Lwоw, 1861; Kloczowski J. Zakon braci kaznodziejоw w Polsce 1222—1972. Zarys dziejоw. В кн.: Studia nad history- dominikanоw w Polsce. Warszawa, t. 1. Б/м, 1975; Trajdos T. KoСciol katolicki na ziemiach ruskich Korony i Litwy za panowania Wladys»awa II Jagielly (1386— 1434), t. 1. Wroclaw, 1983; Троневич П.О. та ін. Втрачені християнські храми Луцька. Луцьк, 2001. Н. Сінкевич.
Луцьк. Домініканський костьол. Художник Н. Орда. 1860-ті роки.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛУЦЬКИЙ ДОМІНІКАНСЬКИЙ МОНАСТИР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
