ЛУТУГIН Леонід Іванович (04.03 (21.02).1864—30(17).08.1915) — геолог. Професор (1897). Н. в м. Санкт-Петербург у купецькій родині. 1889 закінчив Петерб. гірничий ін-т. 1890—91 брав участь у наук. експедиціях на Півночі Росії. За результати, отримані під час експедицій, нагороджений срібною медаллю Рос. геогр. т-ва. Від 1892 працював у Геол. к-ті, займався дослідженнями Донец. кам’яновугільного
басейну. Розробив методику детального площового геол. картування. 1893 почав друкувати (закінчив 1896) звіти про геол. дослідження околиць с-ща Лисичанськ і с. Кримське (нині село Слов’яносербського р-ну Луган. обл.), а також пн. частини Донец. басейну. Довів тезу про пром. значення покладів кам’яного вугілля в Донбасі. 1897 став професором петерб. Гірничого ін-ту. Цього ж року разом з Ф.Чернишовим видав працю «Донецкий каменноугольный бассейн». 1898 призначений одноосібним керівником робіт зі створення детальної геол. карти Донец. басейну. В листопаді 1899 брав участь у 24-му з’їзді гірничопромисловців Півдня Росії (див. З’їзди гірничопромисловців Півдня Росії), виголосив там доповідь «Донецкий каменноугольный бассейн, как источник минерального топлива» (надрукована в Харкові 1900). Під його кер-вом почала видаватися «Детальная геологическая карта Донецкого каменноугольного бассейна» (до 1915 вийшло 8 аркушів з відповідними поясненнями). Брав участь у громад. і політ. житті. 1904 на знак протесту проти масштабного звільнення студентів пішов з Гірничого ін-ту. 1905 став одним із засновників
Академічного та Інженерного союзів. У цьому ж році обраний членом ЦК Конституційно-демократичної партії. 1906 повернувся до Гірничого ін-ту. Тим часом поліція оголосила його неблагонадійним і 1907 він був звільнений з Геол. к-ту. Цього ж року став товаришем (заст.) голови Рос. тех. т-ва. Двічі обирався до Державної думи Російської імперії (від фракції трудовиків). 1908 вимушено подав заяву про звільнення з Гірничого ін-ту, став віце-президентом «Вольного экономического общества». Був секретарем Мінералогічного т-ва. Зосередився на всебічному аналізуванні результатів дослідження Донбасу. Підготував зведену детальну геолог. карту Донец. басейну (1911 удостоєна Великої золотої медалі на Міжнар. виставці в Турині, Італія). Вперше (за участю учнів) склав розріз вугленосної товщі Донбасу, визначив її потужність і кількість вугільних пластів (роботи були виконані за стандартами точності, що значно перевищували існуючі на той час відповідники). Ці дослідження заклали основи для практичного вирішення проблем вугільної геології та розвитку вугільної промисловості. Вони одразу ж привернули увагу фахівців і підприємців з Великої Британії, Франції, Бельгії та ін. країн. Значну увагу надавав практичному впровадженню наук. ідей. Представляв Геологічний к-т на з’їздах, нарадах, у комісіях. Тривалий час очолював урядову комісію зі з’ясування стану Донецької пром-сті. Від 1914 займався дослідженням Кузнецького та Челябінського басейнів. Створив наук. школу (П.Степанов, В.Яворський, О.Снятков, О.Гапєєв та ін.). П. у м. Кольчугіно (нині м. Ленінськ-Кузнецький Кемеровської обл., РФ). Похований у Петрограді (нині м. С.-Петербург). Ім’ям Л. названо (1925) одне з міст (до 1965 — селище) Луганської області (Лутугине; колишня Шмидтівка), а також одну із залізничних станцій цієї ж області. У Лутугиному йому встановлено пам’ятник. Праці: Донецкий каменноугольный бассейн. В кн.: Очерк месторождений ископаемых углей России. СПб., 1913 (у співавт.); Избранные
305 ЛУТУГIН
Л.І.Лутугін.
306 ЛУЦЕНКО
труды по геологии Донецкого бассейна. К., 1956. Літ.: Ивановский С.Р. Леонид Иванович Лутугин. (1864—1915). М., 1951; Анісімов Ю.О. Геолог Леонід Іванович Лутугін. К., 1959; Книга о Донбассе: Природа. Люди. Дела. Донецк, 1972; Александров В.Є. Леонід Лутугін. К., 1975. М.П. Троян.
