ЛОЄК Єжи (;ojek Jerzy; псевдоніми — Leopold Jerzewski, Antoni Jalowiecki, ;ukasz Jodko; 03.09. 1932—07.10.1986) — польс. історик, публіцист, українознавець. Н. в м. Варшава, в родині військ. лікаря, майора Війська Польс. Леопольда Лоєка (1897—1940; замордований НКВС у Катині; див. Катинський розстріл 1940). 1952—56 вивчав історію у Варшавському ун-ті. Потому працював у наук. закладі з вивчення теорії та історії преси при центр. вид-ві робітн. видавничого кооперативу «Praca». Від 1960 — наук. співробітник Лабораторії історії періодики Польс. АН. 1961 здобув у Варшавському унті докторський ступінь. Від 1967 — д-р габілітований за працю «Дослідження преси й громадської думки в Королівстві
Польському 1815—1830». Цього ж року став доцентом (у званні професора йому було відмовлено з політ. міркувань — через його опозиційну діяльність). Надрукував 34 книги й понад 350 статей. 1974 за сукупність наук. здобутків отримав нагороду Фундації Южиковських (Jurzykowski). Наук. зацікавлення зосереджувалися на історії Польщі на переломі 18 й 19 ст., історії польсько-рос. дипломатичних відносин, політ. історії 4-літнього сейму (1788—92), проблематиці польс. повстань після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) й агресії більшовицької Росії проти Польщі 1939 (див. Радянсько-польська війна 1939). Сформулював тезу, що Польща 1939 мала погодитися на поступки щодо Німеччини, аби уникнути війни. Досліджував газетярство й польс. пресу 18—19 ст.; був ред. і співавтором «Історії польської преси» (т. 1—4. Варшава, 1976—80). Автор ґрунтовних досліджень з польсько-укр. проблематики, зокрема своєрідного «українського триптиха», присвяченого родині польс. магнатів Потоцьких — Софії Потоцькій, Станіславу-Щенсному Потоцькому та їхнім нащадкам. Найвідоміша з цього циклу праця — «Історія прекрасної Бітинки: Оповідь про життя Софії Вітт-Потоцької (1760—1822)» (1970; «бестселер польської історичної літерату-
Лоєк Є. «Agresja 17 wrzeСnia 1939. Studium aspekt\w politycznych». Варшава, 1990. Титульний аркуш.
Лоєк Є. «Софія Потоцька. Історія прекрасної бітинки». К., 2005. Обкладинка.
ри» — Я.Дашкевич), яка неодноразово перевидавалася (укр. переклад 2005) й успіхом якої автор значною мірою завдячував безкорисливій допомозі історика й краєзнавця з Умані Н.Суровцової та посередництву Я.Дашкевича. У вступі до книги йшлося: «Під час кількарічних джерельних пошуків й праці над цією книгою автор зустрів найприхильніше зацікавлення й постійну, безкорисливу, але надзвичайно цінну допомогу насамперед з боку однієї особи. Нею є д-р Надія Суровцова, відомий знавець історії України 17 й 18 ст., велика шанувальниця парку у Софіївці. Без численних архівних інформацій й джерельних матеріалів, отриманих завдяки допомозі д-ра Суровцової, ця книжка втратила б половину своєї вартості. Складаю їй у цьому місці найсердечнішу подяку за цю допомогу, що є чудовим прикладом співпраці польських і українських істориків у дослідженні проблем, що належать до спільної минувшини обох наших суспільств». У листі до Н.Суровцової від 20 липня 1970 Л. згадував: «Знову подумки пробігаю шляхами, які йдуть через Україну. Стільки подій, найважливіших для історії Польщі, відбувалося в Україні! Тим більше хотів би побачити цей чудовий край». Свою уманську кореспондентку Л. уповноважив вести переговори від його імені щодо ймовірного укр. видання своєї праці й бути її перекладачкою (задум тоді не вдалося реалізувати). У 1970-х рр. співпрацював з польс. незалежницькою правицею й брав участь у громад. к-ті увічнення пам’яті жертв катинського злочину. Від 1980 — учасник руху «Солідарність», друкувався в нелегальних польс. виданнях. 1981 керував у рамках Центру громад. досліджень «Солідарності» регіону Мазовше лабораторією новітньої історії. Його «Історія Катинської справи» (1980, 1989) стала першою крайовою книжкою з проблематики цього злочину. 1982 достроково вийшов на пенсію, продовжував працювати у статусі незалежного дослідника. На замовлення Є.Ґедройца, гол. ред. паризьких «Kultury» i «Zeszytо`w historycznych» (там Л. не раз публікував свої матеріали), 1983 підготував працю «Історичний календар: Полемічна історія Польщі».
П. у м. Варшава. Від 1989 Ін-т ім. Юзефа Пілсудського в Нью-Йорку (США) призначає премію його імені. Від 1994 друкувалася «Бібліотека вибраних праць Є.Лоєка» (упродовж 1994—98 опубл. 7 томів). Праці: Dziennikarze i prasa w Warszawie w XVIII w. Warszawa, 1960; Rok nadziei i rok kl=ski 1791—1792: Z korespondencji Stanislawa Augusta z poslem polskim w Petersburgu Augustynem Deboli. Warszawa, 1964; Szanse Powstania Listopadowego: Rozwa]ania historyczne. Warszawa, 1966; 1980; 1986; Dzieje pi=knej Bitynki: Opowies`c` o ]yciu Zofii Wittowej-Potockiej (1760—1822). Warszawa, 1970; 1972; 1975; 1982; 1988; 1995; 2004; Upadek Konstytucji 3 maja: Studium historyczne. Wroclaw—Warszawa—Krakо`w—Gdan`sk, 1976; Agresja 17 wrzes`nia 1939: Studium aspektо`w politycznych. Warszawa, 1979; б/м, 1982; Warszawa, 1990; Wokо`l sporо`w i polemik, seria pierwsza. Lublin, 1979; seria druga. Lublin, 1984; Dzieje sprawy Katynia. Warszawa, 1980; Bialystok, 1989; Konstytucja 3 maja. Lublin, 1981; 1984; 1989; Orientacja rosyjska w polskiej walce niepodleglos`ciowej. Warszawa, 1981; Potomkowie Szcz=snego: Dzieje fortuny Potockich z Tulczyna 1799—1921. Lublin, 1981; 1983; 1988; 1996; Opinia publiczna a geneza Powstania Listopadowego. Warszawa, 1982; Geneza i obalenie Konstytucji 3 maja: Polityka zagraniczna Rzeczypospolitej 1787—1792. Lublin, 1986; 1991; Kalendarz historyczny: Polemiczna historia Polski. Warszawa, 1986; 1989; 1994; Historia nie jest obrazem czarno-bialym. «Zeszyty historyczne», z. 82. Pary], 1987; Dzieje zdrajcy: [Stanislaw Szcz=sny Potocki (1751—1805)]. Katowice, 1988; Ku naprawie Rzeczypospolitej: Konstytucja 3 maja. Warszawa, 1988; Wokо`l sporо`w i polemik: Publicystyka historyczna. Lublin, 1991; Історія прекрасної Бітинки: Оповідь про життя Софії Вітт-Потоцької (1760— 1822). К., 2005. Літ.: [elen`ski W. Jerzy ;ojek (1932—1986): [Nekrolog]. «Zeszyty historyczne», z. 79. Pary], 1987; Jackl J. ;ojek Jerzy. В кн.: Slownik historykо`w polskich. Warszawa, 1994; Rozstrzelani w Katyniu: Alfabetyczny spis 4410 jen`cо`w polskich z Kozielska rozstrzelanych w kwietniu—maju 1940, wedlug zrо`del sowieckich, polskich i niemieckich. Indeks represjonowanych, t. 1. Warszawa, 1995; Суровцова Н. Спогади. К., 1996; Janowski P. ;ojek Jerzy. В кн.: Encyklopedia katolicka, t. 11. Lublin, 2006; Дашкевич Я. Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури, 2-ге вид., виправлене й доповнене. Львів, 2007; Чубіна Т. Рід Потоцьких в Україні (тульчинська лінія). Черкаси, 2008. О.С. Рубльов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛОЄК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
