ЛОБИСЕВИЧІ — козацько-старшинський (згодом — дворянський) рід міщанського походження. Засновником роду був Филон Корнійович Лобасов (Коновал; серед. — 2-га пол. 17 ст.) — міщанин та обиватель погарський. Його нащадки обіймали посади значкових товаришів Стародубського полку. Один із правнуків — Кирило Кирилович (р. н. невід. — п. 1757) — був стародубським полковим писарем (1754—56) та суддею (1756—57), другий — Павло Кирилович (бл. 1723 — до 1780) — стародубським полковим осавулом (1755—64), а третій — Опанас Кирилович (див. О.Лобисевич; бл. 1732 — 1805) — став письменником, держ. і громад. діячем. Серед синів Павла Кириловича найбільш відомі: Степан Павлович (бл. 1755 — після 1796) — директор нар. уч-щ Орловської губ. (1790-ті рр.), поет, перекладач; Петро Павлович (бл. 1765 — 1816) — радник 1-го департаменту Черніг. ген. суду (1800-ті рр.), письменник, автор книги «Новыя басни и сказки в стихах» (С.-Петербург, 1816); Григорій Павлович старший (бл. 1773 — бл. 1850) — генерал-лейтенант (1846), інспектор Чорномор. флоту та член Заг. присутствія Чорномор. інтендантства (з 1846), а серед онуків — Іван Петрович (1798 — бл. 1870) — генерал-лейтенант (1865), нач. артилерії гарнізонів Оренбурзького округу (1858—65), учасник російсько-турецької війни 1828— 1829. Син Опанаса Кириловича — Василь Опанасович (1775— 1816) — став надвірним радником, маршалком Новгород-Сіверського пов., писав поезії. Рід внесений до 2-ї частини Родовідної книги Черніг. губернії. Літ.: Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 3. К., 1912; Оглоблін О.О. Опанас Лобисевич.
1732—1805. В кн.: Мезько-Оглоблін О. Люди Старої України та їхні праці. Остріг—Нью-Йорк, 2000. В.В. Томазов.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛОБИСЕВИЧІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
