«ЛІТОПИС РЕВОЛЮЦІЇ» — істор. журнал, видавався 1922—33 в м. Харків. До 1929 був друкованим органом Істпарту ЦК КП(б)У (див. Істпарти), потім — друкованим органом Ін-ту історії партії і Жовтневої революції на Україні при ЦК КП(б)У (див. Інститут історії партії при ЦК Компартії України — філіал Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС). Створений на кшталт періодичного органу Істпарту ЦК РКП(б) «Пролетарская революция». Питання про заснування такого видання в УСРР було порушене на засіданні Істпарту ЦК КП(б)У в грудні 1921. Перший
240 ЛІТОПИС
номер часопису побачив світ у листопаді наступного року. 1922—27 видавався російською, 1928—29 — рос. та укр., а з 1930 — укр. мовою. Ініціаторами видання часопису укр. мовою виступили П.Любченко та М.Скрипник. Видано 57 номерів (у 47 книгах). У різні роки наклади журналу були від 1500 до 6300 примірників. На сторінках журналу друкувалися статті, матеріали і документи, а також спогади, хроніка, бібліографія, рецензії, огляди, публіцистичні замітки тощо. Історії губерній або великих пром. центрів присвячувалися тематичні номери, зокрема 2-й номер за 1923 містив матеріали про Катеринославщину. З офіц. ідеологічних позицій висвітлювалися революц. рухи 19 — поч. 20 ст., події після Жовтневого перевороту в Петрограді 1917, історія КП(б)У та ін. Значна увага приділялася висвітленню н.-д. і видавничої діяльності істпартів, Українського товариства істориків-марксистів та ін. інституцій. Виходили розвідки до ювілейних дат з історії РКП(б) та СРСР, зокрема, присвячені II з’їздові РСДРП (1928, № 4—5; 1933, № 1/2), VI з’їзду РСДРП(б) (1932, № 1/2), Всеукр. парт. конференції в грудні 1917 (1932, № 5/6), встановленню рад. влади в Україні (1925, № 1), створенню Червоної армії (див. Радянська армія; 1927, № 1). Публікувалися матеріали до ювілеїв держ. діячів (зокрема, до 50-ліття Г.Петровського, 1928, № 2, до 60-ліття М.Скрипника, 1932, № 1/2). Умі-
щувалися також статті, присвячені дискусійним питанням історії України, зокрема істор. схемі М.І.Яворського (1930, № 2, 3/4, 5). Серед авторів журналу, окрім працівників Іспарту, були рад. і парт. діячі та воєначальники, зокрема В.Антонов-Овсієнко, А.Бубнов, С.Гопнер, П.Дибенко, В.Затонський, А.В.Іванова, Е.Квірінг, Ю.Коцюбинський, М.М.Криворучко, Д.Мануїльський, В.Межлаук, Г.Петровський, П.Постишев, М.Скрипник, М.Тарногродський, В.Чубар, О.Шліхтер, Й.Якір. Публікувалися мемуари більшовиків — активних учасників революц. руху та громадян. війни 1917—22, у т. ч. В.Аверіна, С.Буздаліна, П.Буценка, В.Валявка, Д.Годіна, І.Грязева, О.Ємельянова, Й.Жуковського, С.Інгулова, Й.Кристалловського, В.Лапіної, Б.Магідова, Е.Медне, П.Мойсеєнка, В.Моргунова, І.Ніколаєнка, С.Покка, Й.Савицького, О.Суханова, Р.Терехова, Ф.Угарова, І.Шмирова та багатьох ін. У журналі побачили світ спогади представників народницького руху (див. Народництво) О.Бичкова, О.Макаревського та ін. Друкувалися студії істориків, у т. ч. П.Анатольєва, Й.Брагинського, М.Воліна, Д.Кардашова, Г.Карпенка, С.Ковбасюка, М.Попова, М.Редіна, М.Рубача, В.Щербакова, Ф.Ястребова, а також публіцистичні твори Максима Горького, І.Козлова, Мирослава Ірчана та інших. Покажчики: Журнал «Летопись революции»: Библиографический указатель. Х., 1933; Сарана Ф.К. Журнал «Літопис революції»: Покажчик змісту. № 1—57. 1922—1933 рр. К., 1957. Літ.: Лось Ф.Є. Розвиток історичної науки на Україні за роки Радянської влади. В кн.: Розвиток науки в Українській РСР за 40 років. К., 1957; Комаренко Н.В. Висвітлення боротьби за перемогу влади Рад на Україні в журналі «Літопис революції». «УІЖ», 1967, № 1; Сарбей В.Г. Істпарти та їх місце в розвитку історичної науки на Україні. Там само; Туваєв В.І., Сас І.Х. Журнал «Літопис революції» як джерело вивчення історії партії. Там само; Комаренко Н.В. Журнал «Літопис революції» в оцінці радянської історіографії. «УІЖ», 1967, № 11; Її ж. «Літопис революції»: Історіографічний нарис. К., 1970. О.В. Ясь.
«Лўтопись Самовидца о войнахъ Богдана Хмельницкаго». М., 1846. Титульний аркуш.
«Летопись революции». 1923. № 3. Обкладинка.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««ЛІТОПИС РЕВОЛЮЦІЇ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
