ЛИПКОВСЬКА (по чоловікові — Машнер) Лідія Яківна (10.05(28. 04).1884—22.03.1958) — оперна та камерна співачка (колоратурне сопрано) і педагог. Племінниця М.Заньковецької. Н. в с. Бабин (нині село Кельменецького р-ну Чернів. обл.) в сім’ї сільс. вчителя. Деякий час жила в м. Кам’янець-Подільськ (нині м. Кам’янець-Подільський), співала там в церк. хорі, брала участь у концертах, закінчила місц. г-зію. Після одруження переїхала до Санкт-Петербурга. Від 1903 навч. в Петерб. консерваторії (клас Н.Ірецької). 1904 без відома Н.Ірецької (це ледь-ледь не закінчилося тим, що Л. мала залишити навчання у свого наставника) дебютувала на петерб. сцені. Від 1906 — солістка Маріїнської опери в С.-Петербурзі. 1907 удосконалювалася в Мілані (Італія). 1909—11 виступала в Парижі (Франція), Мілані, Нью-Йорку, Бостоні, Чикаго (усі три міста в США). 1911 повернулася до Маріїнської опери. 1912 виступала в Москві, Києві, Одесі, Кишиневі (нині столиця Молдови), Баку (нині столиця Азербайджану). У різні роки записувалась на грамплатівки: у С.-Петербурзі («Одеон», 1910; «Грамофон», 1912—14), Нью-Йорку («Колумбія», 1911), Відні («Грамофон», 1913). 1914—15 — солістка Театру муз. драми в Петрограді (нині м. С.-Петербург). У травні 1916 та в січні 1917 гастролювала в Києві.
Після встановлення на території колиш. Російської імперії рад. влади виїхала (1919) за кордон, виступала на сценах Мілана, Парижа, Риму (Італія). 1924— 27 — солістка Бухарестської опери, гастролювала в багатьох країнах Європи (зокрема, виступала в Лондоні (Велика Британія), Берліні (Німеччнина), Варшаві, Відні, Стокгольмі (Швеція) та ін. містах), а також у Китаї, Японії, Індії, Австралії, країнах Пд. Америки. 1927—29 гастролювала в СРСР (Ленінград (нині м. С.-Петербург), Москва, Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Баку, Тбілісі (нині столиця Грузії)). 1933—36 виступала в Парижі, Берліні, Бухаресті (Румунія). 1937—41 — кер. кафедри сольного співу Кишинівської консерваторії (до липня 1940 Кишинів був у складі Румунії, потім — у складі Молдав. РСР). Після окупації Молдав. РСР румунами (див. Друга світова війна) переїхала спочатку до Одеси, де давала приватні уроки співу, потім — до Бухареста. Від 1952 викладала в Рос. консерваторії в Парижі, потім — у Бейруті (Ліван). Талант співачки високо оцінювали М.Римський-Корсаков, О.Глазунов, Е.Направник, Ж.Массне, К.Станіславський, В.Мейєрхольд. Її було визнано однією з найвидатніших камерних співачок 20 ст. (останній її концерт відбувся 1951 в Парижі). У її концертному репертуарі були численні твoри рос. та зарубіжної класики, а також нар. пісні (рос., укр., іспанські, франц.), які вона виконувала з особливим ефектом. Виконувала провідні партії в операх «Наталка Полтавка» М.В.Лисенка, «Снігуронька» М.Римського-Корсакова, «Євгеній Онєгін» П.Чайковського, «Травіата», «Ріголетто» Дж.Верді, «Севільський цирульник» Дж.Россіні, «Манон» Ж.Массне, «Лючія ді Ламмермур» Г.Доніцетті, «Фауст» Ш.Гуно та ін. П. у м. Бейрут. У відділі музики Нац. б-ки України ім. В.Вернадського зберігаються грамплатівки із записами співачки. Літ.: Демочко К. Її сцена — світ. «Вітчизна», 1973, ч. 4; Арабаджиу Р. Очарованная песней. Кишинев, 1977; Лисенко І. Словник співаків України.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛИПКОВСЬКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
