УЧАСТЬ КРЕДИТОРІВ У ФІНАНСОВОМУ ОЗДОРОВЛЕННІ БОРЖНИКА
Фінансові ризики окремих кредиторів значною мірою зале-жать від політики, обраної ними щодо боржника, після того як стало відомо, що він опинився у фінансовій кризі. Кредитори можуть діяти одним із розглянутих далі способів. 1. Звернення до арбітражного суду із заявою про оголошен-ня боржника банкрутом з подальшою його ліквідацією. Згідно з Положенням НБУ «Про кредитування», законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», іншими нормативними актами комерційні банки та інші кредитори зобов’язані щоразу, коли контрагент несвоєчасно виконав зобов’язання, вирішувати питання про стягнення заборгованості у встановленому чинним законодавством порядку, а у разі неможливості стягнення — по-рушувати в суді справу про банкрутство боржника, що, як прави-ло, призводить до його ліквідації. При цьому кредитор втрачає, можливо, свого постійного клієнта (яким могло бути підприємст-во-боржник), а також ризикує, що отриманої виручки від реаліза-ції ліквідаційної маси не вистачить для повного задоволення ви-мог. Під час провадження справи про банкрутство може бути також укладена мирова угода щодо відстрочення або списання заборгованості. 2. Мораторій. У такому разі кредитор не надає додаткових кредитів і протягом певного періоду не вимагає виконання гро-шових зобов’язань, строк сплати яких настав. Банк відстрочує погашення кредиту (з можливим підвищенням процентної став-ки) у виняткових випадках, коли в позичальника виникають тим-часові фінансові труднощі, спричинені непередбаченими обста-винами, і той вживає відповідних заходів, щоб їх усунути. Відстрочення має бути оформлене додатковим договором між позичальником і банком, що є невід’ємною частиною кредитної угоди. 3. Участь у санації боржника. Рішення кредиторів щодо уча-сті в санації боржника залежить від багатьох факторів, зокрема від ризику неповернення кредитів (як банківських, так і комер-ційних); очікуваних доходів у разі успішного завершення санації; економіко-правових (у тому числі податкових) наслідків участі в санації тощо. Як уже зазначалося, неодмінною умовою участі кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника є оцінювання його санацій-ної спроможності. Поданий боржником план фінансового оздо-ровлення оцінює сам кредитор, а також незалежні експерти. Без-перечно, на активну участь кредиторів у фінансовому оздоровленні можна очікувати лише тоді, коли внаслідок санації та збереження підприємства-боржника вони повніше задовольнять свої вимоги, ніж у разі його ліквідації. Фінансова участь кредиторів у санації боржників може наби-рати таких форм: 1) реструктуризація наявної заборгованості; 2) зменшення або списання заборгованості; 3) надання санаційних кредитів. Форма участі кредиторів у санації істотно залежить від харак-теру їхніх фінансових та господарських стосунків із боржником. Відповідно розрізняють такі групи кредиторів: • банки та інші фінансово-кредитні установи (за наданими по-зиками); • постачальники предметів та засобів праці (за поставлену сиро-вину, матеріали, комплектуючі, обладнання, устаткування тощо); • споживачі готової продукції (за авансами одержаної); • працівники підприємства (заборгованість з оплати праці); • державні органи (заборгованість щодо розрахунків із бюдже-том та за позабюджетними платежами). Участь кожної з цих груп у санації залежить від законодавчих обмежень щодо надання санаційних кредитів чи реструктуризації заборгованості, а також від мотивацій кредиторів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «УЧАСТЬ КРЕДИТОРІВ У ФІНАНСОВОМУ ОЗДОРОВЛЕННІ БОРЖНИКА» з дисципліни «Фінансова санація та банкрутство підприємств»
