У забезпеченні ефективного управління аудиторською діяльністю велике значення має планування. Нині в Україні пе-реважає планування окремої аудиторської перевірки. В умовах перехідної та ринкової економіки важливо забезпечити більш ма-сштабне і обґрунтоване планування діяльності аудиторської фір-ми на базі її стратегії. При плануванні діяльності аудиторської фірми слід реалізува-ти два підходи: стратегічний; поточний. Необхідність застосування стратегічного підходу до аудитор-ської діяльності на фірмі обумовлена постійною мінливістю рин-кового середовища. Стратегія — це генеральна комплексна про-грама дій, яка визначає пріоритетні для аудиторської фірми проблеми, її місію, основні цілі та способи їх досягнення, щоб показати аудиторській фірмі певний напрям її розвитку. За своїм змістом стратегія аудиторської фірми є довгостроковим плано-вим документом, результатом стратегічного планування. Стратегічне планування — процес здійснення сукупності систематизованих та взаємоузгоджених робіт із визначенням дов-гострокових (на певний період) цілей та напрямів діяльності аудиторської фірми. Стратегічне (перспективне) планування в аудиторській фірмі буває довго- та середньостроковим. Залежно від горизонту пла-нування перспективний план розробляється з різним ступенем деталізації. Довгостроковий план фірми виражає переважно стратегію розвитку аудиторської діяльності, де відображено рішення, що стосується сфер діяльності та вибору її напрямів. Він має концептуальний характер. Найважливішими складовими середньострокового плану є докладна хронологізація клієнтів для проведення аудиту, з якими укладені довгострокові договори на обслуговування, повний пе-релік видів аудиторського обслуговування, окремі економічні показники. Середньостроковий план — це деталізований стратегічний план на перші роки діяльності аудиторської фірми. Межа між до-вгостроковим і середньостроковим планами є дуже умовною. Тривалість планового періоду залежить від ступеня визначеності умов діяльності аудиторської фірми, її галузевої належності, за-гальної економічної ситуації в країні, вірогідності первинної ін-формації, якості її аналітичної обробки тощо. Перспективне планування має особливе значення на етапі ста-новлення аудиторської діяльності, якою займається аудиторська фірма. Для цього необхідно дослідити великий перелік чинників, що впливають на ринок аудиторських послуг. До них належить економічна та політична ситуація в країні, що, в свою чергу, визначає ступінь і темпи розвитку ринкових відносин власності, на яких ґрунтується діяльність аудиту. Після дослідження цих аспектів при перспективному плануванні слід визначити та обґрунтувати спеціалізацію й напрями діяльності аудиторської фірми або доцільність уже обраних. На основі до-слідження таких питань менеджери та керівник аудиторської фірми спрямовують свою діяльність на рекламу, пошук клієнтів, підбір кадрів, розподіл обов’язків між працівниками та ін. На основі виробленої стратегії розробляється тактика дій, ви-значається роль кожного сегмента для успішної діяльності ауди-торської фірми, складаються поточні плани. Поточне планування полягає в розробці планів на всіх рівнях управління аудиторської фірми та за всіма напрямами її діяльно-сті на більш короткі періоди (квартал, місяць). Різновидом поточного планування в аудиторській фірмі є опе-ративно-календарне планування, тобто календарне погодження аудиторського процесу між структурними підрозділами аудитор-ської фірми з урахуванням послідовності та параметрів аудитор-ської перевірки. Оперативне планування є, з одного боку, завершальною лан-кою в системі планування аудиторської діяльності фірми, а з дру-гого — засобом виконання довго-, середньо- та короткостроко-вих планів, основним важелем поточного управління аудиторським процесом. У процесі оперативного планування здійснюється докладна розробка планів аудиторської фірми та її підрозділів — окремих ланок на короткі проміжки часу (місяць, декаду, робочий тиж-день, день). При цьому розробка планів органічно поєднується з організацією їх виконання та поточного регулювання аудиторсь-кого процесу. Оперативне планування має бути невід’ємною складовою процесу управління аудиторською діяльністю, чіткого її налаго-дження та високої якості. Воно поєднує два напрями роботи. Пе-рший напрям, у рамках якого розробляються оперативні плани та графіки проведення аудиторської перевірки, називають календа-рним плануванням. Другий напрям включає роботи, які потрібні для безперервно-го контролю та регулювання виконання оперативних планів і процесу аудиту (диспетчеризації аудиту). У процесі оперативного планування треба вирішити такі осно-вні завдання: • забезпечення виконання плану аудиторської діяльності (про-ведення аудиторської перевірки в заплановані строки) за ритміч-ної діяльності всіх підрозділів аудиторської фірми; • встановлення оптимального режиму діяльності аудиторської фірми, що сприятиме найбільш ефективному й повному викорис-танню робочої сили та підвищенню якості проведених аудитор-ських перевірок; • максимальне скорочення тривалості аудиторського циклу та обсягів незавершених аудиторських перевірок. Оперативне планування здійснюється в масштабі всієї аудиторської фірми як внутрішньоструктурне, а для окремих структурних підрозділів у розрізі окремих аудиторських груп, головних аудиторів. За строками серед поточних планів найчастіше зустрічається визначення основних напрямів діяльності аудиторської фірми, першочергових завдань на робочий тиждень, на місяць. Таке планування вкрай необхідне для будь-якої ланки працівників ауди-торської фірми, оскільки дає змогу вирішити проблеми розподілу обсягу роботи між працівниками, транспортного забезпечення, організації робочого часу та ін. Планування на робочий тиждень є найбільш доцільним і раці-ональним, оскільки передбачає оперативне втручання в діяльність аудиторської фірми, своєчасне виправлення помилок або їх недопускання. Для складання плану на тиждень проводяться збори працівників аудиторської фірми або збори головних аудиторів (керівників аудиторських груп (відділів)) за участю бухгалтера фірми, інших працівників, де підбиваються підсумки діяльності за минулий період (що зроблено та що потрібно зробити), які проблеми виникли під час виконання аудиторських перевірок, а та-кож причини, які не дозволили завершити аудиторські перевірки чи виконати запланований обсяг. На основі таких звітів та з ура-хуванням пропозицій і можливостей фірми планується діяльність аудиторської фірми на наступний період. Рішення таких зборів є основою для визначення керівниками відділів та груп планових завдань і розподілу їх між своїми працівниками відповідно до їх функціональних обов’язків. За змістом оперативний план діяльності аудиторської фірми може включати такі основні положення: 1) строки завершення (продовження) аудиту за укладеними договорами; 2) підписання нових договорів на виконання аудиту; 3) визначені строки початку та закінчення аудиту на нових об’єктах; 4) вжиті заходи щодо методичного та інформаційного забез-печення діяльності аудиторської фірми; 5) склад аудиторів та строки їх відрядження до філій аудиторської фірми для проведення аудиту на об’єктах із складними ситуаціями; 6) соціальні питання; 7) заходи щодо реклами та залучення потенційних клієнтів. Планування аудиторської діяльності здійснюється відповідно до вимог Міжнародних та Національних нормативів аудиту. Обов’язковою вимогою є планування кожної аудиторської пере-вірки. При плануванні аудиту визначаються мета, завдання пере-вірки, способи та методи їх досягнення. Однак на сучасному ета-пі розвитку аудиторської діяльності планування аудиту обмежується домовленістю між аудиторською фірмою та фірмою-клієнтом про строк перевірки, обсяг інформації для перевірки, умови її отримання та методи перевірки, як правило, в усній формі або ві-дображенням у договорі на виконання аудиторської перевірки. Складання плану перевірки у письмовій формі є рідкістю, однак у майбутньому це має стати нормою. У планах аудиту мають бути враховані особливості господар-ської діяльності клієнта, що дасть змогу чітко визначити загальні завдання аудиту, основні підходи та способи їх вирішення. Прав-дивість аудиторської перевірки залежить від достовірності фі-нансової інформації. Достовірність останньої перевіряється за певними критеріями. Це, в свою чергу, потребує збору докладних свідчень для підтвердження того чи іншого критерію. Для того, щоб зібрати такі свідчення, необхідно деталізувати загальні за-вдання аудиту, чого можна досягти двома шляхами: • визначення завдань для перевірки кожного балансового ра-хунку; • визначення завдань для перевірки окремих господарських процесів (постачання, виробництво, реалізація). На етапі планування аудиту потрібно визначитись із способа-ми деталізації та скласти у письмовій формі загальний (повний) план аудиту і програму перевірки. У плані аудиту передбачаються загальні питання, основні на-прями перевірки, етапи аудиту та перелік робіт за цими етапами. При складанні загального плану проведення аудиту слід вра-хувати: • умови договору на проведення аудиторської перевірки; • зміни в законодавстві щодо проведення аудиту та ведення бухгалтерського обліку згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО); • форму бухгалтерського обліку та облікову політику під-приємства; • особливості господарської діяльності клієнта (галузь, еконо-мічні умови розвитку); • рівень ризику та умови, що потребують особливої уваги; • необхідність залучення експертів за іншим, ніж аудитор, фахом; • обсяг і достатність аудиторських свідчень; • умови оформлення та передачі аудиторських висновків. Отже, початком планування аудиту має бути не момент підпи-сання договору, а вибір та згода клієнта. За складом плани аудиту можуть бути різноманітними залеж-но від мети аудиту та виду аудиторської перевірки. Процес пла-нування аудиту можна поділити на кілька етапів: 1) вивчення потенційного клієнта, схвалення та укладення до-говору на проведення аудиту; 2) визначення видів робіт та строку їх виконання; 3) призначення конкретних виконавців аудиту та розподіл об-сягу роботи між ними. Прийняття рішень про залучення фахівців (експертів) зі сторони; 4) форми контролю якості та координації робіт по здійсненню аудиту. Ряд аудиторських фірм практикують розробку типових про-грам перевірок. Ці програми можуть бути розроблені за на-прямами перевірок (аудит фінансової річної звітності, аудит звітності об’єкта приватизації, аудит емітента цінних паперів, аудит комерційного банку та ін.), а також за процедурами та етапами перевірки (аудит коштів і розрахунків, аудит необо-ротних активів, аудит фінансових та капітальних інвестицій, аудит податкових зобов’язань тощо). Другий вид програм більш широкий і деталізований. Наявність типових програм дає змогу швидко їх підібрати та скоригувати для конкретно взятої аудиторської перевірки. Програми перевірки мають бу-ти деталізованими, внаслідок чого їх можна використовувати як алгоритм для здійснення перевірки та контролю за правильністю її виконання. У план та програму аудиторської перевірки можна вносити зміни також у процесі перевірки залежно від діяльності конкрет-ного об’єкта. Усі зміни обов’язково мають бути документально оформлені із обґрунтуванням причин. Оцінка планування аудиту в Україні дозволяє зробити висно-вок про його незадовільність. Це пояснюється непослідовним розвитком аудиту в Україні та постійними змінами в законодав-стві, що регулює аудиторську діяльність, систему бухгалтерсько-го обліку, оподаткування, і є перепонами для розробки стандарт-них програм аудиторських перевірок. Крім того, в цьому напрямі недостатньо працюють професійні організації, що діють в Украї-ні — САУ та АПУ. Планування є одним із перших і дуже важливих етапів проце-су аудиту. Теоретично передує плануванню етап вибору, пого-дження замовника та укладання договору. Однак на практиці ці два етапи тісно пов’язані між собою. Основним завданням етапу — вибору клієнта — є вивчення потенційного клієнта з метою зменшення аудиторського ризику аудиторської фірми. Це важливий етап, якому приділяється вели-ка увага як у міжнародних стандартах, так і в Національних нор-мативах аудиту. Процедурі вибору клієнта надають особливого значення, оскільки стандарти і нормативи аудиту не можуть пе-редбачити всієї різноманітності умов, ситуацій, що виникають під час аудиторських перевірок. Перед укладанням договору на проведення аудиту працівники аудиторської фірми проводять збір інформації про сільськогос-подарське підприємство-замовника. Найчастіше такий збір інформації здійснюється неофіційно, хоча можливе офіційне інформу-вання як з боку замовника, так і з боку попереднього аудитора чи аудиторської фірми. Для отримання найбільш необхідної інфор-мації для оцінки клієнта та складання договору багато аудитор-ських фірм використовують довідки про замовника, самостійно розроблені фірмами. У цих довідках має бути назва підприємст-ва, прізвище, ім’я, по батькові керівника та головного бухгалте-ра, форма власності, організаційна форма, галузь, вид діяльності, бажані аудиторські послуги тощо. Така довідка є офіційною інформацією, отриманою від представника замовника. Інформацію з інших джерел оформляють у вигляді анкети або контрольного листка, де наводять дані про стан галузі, до якої належить підприємство, засновника підприємства, фінансовий стан та платоспроможність, висновки попередньої аудиторської перевірки, склад та кваліфікацію керівників, стан бухгалтерсько-го обліку, наявність внутрішнього аудитора, можливих користу-вачів фінансової інформації замовника, ділову репутацію сільсь-когосподарського підприємства, відомі конфліктні ситуації із ор-ганами державної влади, партнерами, акціонерами та ін. Така ін-формація допомагає визначитись із ступенем попереднього ауди-торського ризику та можливістю співпраці з таким клієнтом. Заключним документом на цьому етапі є укладання договору із погодженим на основі попередньої інформації клієнтом. Принципові підходи до планування діяльності аудиторських фірм знаходять свій прояв у розробці плану та програми аудиту конкретного підприємства.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Планування діяльності аудиторських фірм» з дисципліни «Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств»
