ЛИБІДЬ — за літописними переказами — сестра Кия, легендарного полянського князя (див. Поляни). У фольклорно-епічній традиції рос. Півночі вона постає войовничою і хороброю жінкою, яка разом зі своїми легендарними братами чинила розбійницькі напади в Новгородській землі. Тамтешні «мужи» упіймали цих «лютих розбійників» і кинули увесь їхній рід у в’язницю. Тут вони провели чимало часу. Зми-
Річка Либідь (у штучному бетонному річищі) після дощу у м. Київ в районі вул. Ямської. Фото 2008.
140 ЛИЗАКЕВИЧІ
Літ.: Жданов И. Русский былевой эпос: Исследования и материалы. СПб., 1895; Рыбаков Б.А. Время легендарного Кия. Возникновение Киева. В кн.: История СССР с древнейших времен до наших дней, т. 1. М., 1966; Вернадский Г.В. Древняя Русь. Тверь—М., 1996; Тулуб О.О. Київ та його давня давнина у творах народних. Інститут рукопису НБУ ім. В.Вернадського, ф. 209, № 3. В.М. Ричка.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛИБІДЬ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
