Вибір способу освоєння інвестицій залежить від виду інвести-ційного проекту, що реалізується, джерел його фінансування. Освоєння інвестицій у виробничі фонди здійснюється за допомо-гою підрядного, господарського або змішаного способів. Підрядний спосіб — це організаційна форма виконання робіт, виробництва продукції та надання послуг самостійними, постій-но діючими фірмами, підприємствами та організаціями на основі підрядних договорів і контрактів між інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності. Підрядним способом можуть виконува-тись будь-які види робіт: будівельні, монтажні, пуско-налагоджувальні, науково-дослідні, проектно-досліджувальні, ремонтні. Підрядний договір може бути укладений на виробництво пев-ного виду й обсягу продукції (тис. шт. цегли, тис. м3 пиломатері-алів і т. ін.), на виконання певного виду послуг (наприклад, на охорону об’єкта, оформлення установчих документів та реєстра-цію підприємства). В інвестиційній сфері предметом підрядного договору є інвестиційний проект або частина проекту, вид або комплекс певних робіт. Підрядний спосіб продовж тривалого часу був домінуючим у галузі капітального будівництва, сприяв виокремленню будівни-цтва у самостійну галузь матеріального виробництва, впрова-дженню науково-технічного прогресу. Протягом тривалого часу підрядним способом виконувалось близько 90 % усього обсягу будівельно-монтажних робіт. В останні десятиліття цей спосіб почав значно поширюватися і в інших галузях народного госпо-дарства: промисловості, АПК, транспорті та ін. Послідовно поча-ли виникати нові модифікації цього способу: бригадний, ділян-ковий, поточний, наскрізний, колективний та інші підряди. За ринкових умов ці різновиди підрядного способу можуть успішно використовуватись надалі і навіть дістати подальшого розвитку в зв’язку із розширенням форм власності та числа учас-ників інвестиційної діяльності. На принципах бригадного підряду можуть здійснювати свою діяльність малі підприємства, обумов-люючи у договорах взаємовигідні умови виконання робіт. Ділян-ковий підряд може бути використаний підрозділами будівельних, монтажних організацій та фірм. При поточному підряді укладається договір на послідовне спорудження для замовника кількох однотипних об’єктів, напри-клад жилих будинків у мікрорайоні або лінійно-протяжного об’єкта (автотраси, лінії електропередач, трубопровід тощо). За цих умов роботи виконуються поетапно на кожному об’єкті або по мірі просування вздовж траси лінійно-протяжного об’єкта. Наскрізний підряд передбачає укладання багатостороннього договору між кількома суб’єктами інвестиційного проекту (під-рядником, субпідрядними організаціями, постачальниками мате-ріалів, устаткування, транспортними фірмами) на спільне спору-дження об’єкта для замовника, починаючи з нульового циклу і закінчуючи здачею об’єкта в експлуатацію. При колективному підряді будівельна фірма виконує роботи для кількох замовників, укладає договір від імені трудового ко-лективу. При цьому підрозділи фірми не закріплюються за конк-ретним замовником окремими договорами. Це дозволяє гнучко маневрувати трудовими і матеріальними ресурсами з метою дотримання термінів виконання кожного проекту. При підрядному способі ведення робіт усі суб’єкти інвести-ційної діяльності, як юридичні, так і фізичні особи, можуть всту-пати в договірні відносини. Як правило, договір укладають дві юридичні особи — замовник (інвестор) і підрядник. Замовником може бути держава, міністерство, відомство, корпорація, асоціа-ція, об’єднання, підприємство, установа або приватна особа. За ринкових умов частіше за все замовник є одночасно й інвесто-ром. У той же час ці функції можуть і розмежуватися, наприклад функції інвестора (фінансування проекту) здійснює держава, мі-ністерство або корпорація, а замовником може виступати конкре-тне підприємство або установа. До управління договором підряду може бути залучена і третя юридична особа, що як довірена особа інвестора (замовника) діє від його імені й представляє його інтереси або протягом усього інвестиційного процесу, або тільки в період будівництва, тобто до введення об’єкта в експлуатацію та остаточних розрахунків. Звичайно такі посередницькі функції виконує керуючий проек-том (прожект-менеджер). Інвестор має право також передати всі функції замовника спеціалізованій фірмі — девелоперу. У такому разі договір під-ряду набуває вид договору фінансування проекту. Фірма-девелопер, в свою чергу, укладає підрядний договір з будівель-но-монтажною організацією (підрядником) або сама здійснює виробництво будівельно-монтажних робіт. За умовами договору з інвестором ця фірма повинна представити у визначений тер-мін готовий об’єкт або реалізувати його на ринку нерухомості й відшкодувати інвестору виробничі витрати, забезпечивши при цьому певний дохід. Інвестор має право також укласти договір з однією чи кілько-ма фірмами-ріелтерами на закупівлю об’єкта, що його цікавить. Підрядником можуть бути будівельно-монтажні і проектно-будівельні промислові підприємства та організації або їх об’єднання, а також окремі фізичні особи, які отримали у встановле-ному порядку право на участь у здійсненні підприємницької дія-льності в цілому та в будівництві зокрема. Це можуть бути також фірми-посередники, які беруть на себе функції з координації ро-біт і мають право на таку діяльність (ліцензію або сертифікат). Підрядник може залучати для виконання комплексу, виду або частин робіт інші організації та фірми (субпідрядників). Догово-ри, які при цьому укладаються, мають назву субпідрядних. Ці до-говори не звільняють підрядника від відповідальності перед за-мовником за виконання робіт з необхідною якістю і в терміни, передбачені договором підряду. У даному разі підрядник стосов-но субпідрядників стає замовником, а стосовно інвестора (замов-ника) — генеральним підрядником. При наскрізному підряді фу-нкції генерального підрядника виконує підрядна рада, що створена з представників усіх підрядників, які мають право під-пису, й закріплена в договорі. Основні обмежувальні умови, які обумовлюються в договорах для підрядника, — це необхідність точно додержуватися проект-ного завдання замовника. При цьому роботи можуть виконува-тись як під контролем замовника, так і без нього. В останньому випадку при проведенні робіт суттєво збільшується ступінь ризику. При підрядному способі реалізації інвестиційних проектів у зарубіжній та вітчизняній практиці розрізняють такі найбільш ві-домі типи договорів підряду: генеральні (комплексні), річні, «під ключ», прямі (окремі). Генеральний договір укладається на вико-нання будівельних та інженерних робіт, постачання і монтаж устаткування, благоустрій території (іноді й пуско-налагоджувальних робіт). Підрядник виконує основну масу загальнобудіве-льних робіт (кам’яних, бетонних і теслярських, монтаж залізобе-тонних і металевих конструкцій), здійснює значну частину по-ставок матеріальних ресурсів для будівництва. При цьому замов-ник також бере на себе зобов’язання здійснити частину поставок і робіт як самостійно, так і по окремих прямих договорах. За цих умов підрядник зветься генеральним і приймає на себе координа-цію робіт, зазначених у генеральному договорі, з роботами, пе-редбаченими іншими договорами, що укладені ним особисто. В окремих випадках при тривалих термінах будівництва, крім гене-рального договору, можуть укладатися річні договори, де деталі-зуються та уточнюються обов’язки сторін. Різновидом генерального договору є договір «під ключ», від-повідно до якого підрядник приймає на себе зобов’язання вико-нати комплекс робіт і поставок, несе відповідальність за спору-дження об’єкта й замінює замовника стосовно інших учасників інвестиційного проекту. При цьому частина робіт і поставок мо-же залишатися за замовником, але відповідальність за здачу «під ключ» несе підрядник, який повинен здати об’єкт повністю під-готовленим до експлуатації відповідно до умов договору й гаран-тійних зобов’язань. В окремих випадках договір «під ключ» може містити умови, згідно з якими між юридичними сторонами укладається угода про створення консорціуму. Відповідно до цієї угоди підрядник зобов’язується перед інвестором не тільки здати об’єкт до екс-плуатації, але й забезпечити випуск і реалізацію готової продук-ції. При створенні консорціуму розрахунки між юридичними сторонами здійснюються не тільки за рахунок інвестицій за кош-торисом вартості робіт, але також і за рахунок грошових потоків, що надходять від реалізації готової продукції. Такі договори зви-чайно укладають інжинірингові фірми, які є авторами проектів. Прямі (окремі) договори оформлюються на виконання фіксо-ваних обсягів робіт, частіше за все спеціальних монтажних робіт (шеф-монтаж устаткування заводом-виготовлювачем). Прямі до-говори звичайно укладаються замовником (інвестором) у випад-ку, коли він є автором (власником) технології виробництва, пе-редбаченого в інвестиційному проекті. За умовами прямого договору (одного чи кількох), крім тих, що укладені з підрядни-ком, останній несе відповідальність тільки за додержання свого договору (свої роботи і послуги). Відповідальність за координа-цію всіх робіт та їх завершення по об’єкту в цілому залишається за замовником. Для генерального підрядника з точки зору право-вої організації взаємовідносин учасників різниці між прямим (окремим) і субпідрядним договором немає. В останні роки в зв’язку зі спадом виробництва інвестор для реалізації проектів дедалі частіше використовує господарський спосіб. За умов командно-адміністративної системи господарю-вання цей спосіб приносив непогані результати, особливо при невеликих обсягах будівельно-монтажних робіт, реконструкції і технічному переозброєнні діючих підприємств. За сучасних умов інвестор у ряді випадків змушений самостійно виконувати буді-вельні й монтажні роботи через необґрунтовано високі монопольні ціни, які диктують будівельні фірми на підрядному ринку. Та-ким чином, господарський спосіб — це така організаційна форма, за якої інвестиційні проекти реалізуються безпосередньо інвесто-ром без залучення підрядника. При цьому функції інвестора, за-мовника і підрядника поєднуються однією юридичною особою, яка зветься забудовником і одночасно є розпорядником коштів, оперативним керуючим та виконавцем будівельно-монтажних робіт. Для реалізації проекту у складі апарату забудовника створю-ється управління або відділ капітального будівництва та власна будівельна організація (дільниця), які забезпечують будівництво необхідною проектно-кошторисною документацією, матеріально-технічними і трудовими ресурсами. Оплата робіт, що виконані такою організацією, здійснюється з розрахункового рахунку за-будовника. В окремих випадках при виконанні господарським способом великих обсягів робіт будівельна організація (дільниця) може бути перетворена на мале підприємство з відкриттям окре-мого розрахункового рахунку. Змішаний спосіб є комбінацією підрядного і господарського способів. Звичайно підрядником виконуються складні матеріало-місткі види будівельно-монтажних робіт, наприклад монтаж кар-касу будівлі зі збірних залізобетонних конструкцій, а забудовни-ком — трудомісткий, наприклад оздоблювальні роботи. Вибір того чи іншого способу реалізації проектів обґрунтову-ється інвестором в його бізнес-плані.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СПОСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ» з дисципліни «Інвестиції»
