ЛЕПКИЙ Лев Сильвестрович (псевдоніми — Леле, Оровець, Льоньо, Швунг, Зазик та ін.; 07.12.1889—28.10.1971) — письменник, журналіст, громад. діяч. Брат Б.Лепкого. Н. в с. Поручин (нині в складі с. Біще Бережанського р-ну Терноп. обл.) у родині священика Сильвестра Лепкого (виступав у літературі під псевдонімом Марко Мурава). Початкове навчання пройшов удома. Закінчив Бережанську г-зію, деякий час був студентом технологічного ф-ту Львів. ун-ту. Після переїзду до Кракова вчився малярству в Краківській академії мист-в, їздив у складі студентських аматорських гуртків з концертами й театральними виставами на Буковину, до Австрії та Німеччини. У роки Першої світової війни — співорганізатор і офіцер Легіону Українських січових стрільців, його Пресової квартири. Під час українсько-польської війни 1918—1919 воював у складі Української Галицької армії. Ініціатор (разом з худож. І.Іванцем) введення стрілец. шапки-мазепинки і відзнак, що 1918 були прийняті для УГА. По війні мешкав у м. Львів, працював у муз. вид-ві «Сурма», редагував журнали «Комар», «Будяк», «Зиз». Спроектував пам’ятник полеглим укр. стрільцям, похованим у братській могилі в с. Винники (нині село Дрогобицького р-ну Львів. обл.). Разом з П.Холодним розробив проект залізобетонних хрестів (за зразком старих козац. надгробних хрестів) для могил стрільців на Янівському військ. цвинтарі. Після 1929 — ред. у вид-ві «Червона Калина», співзасн. і видавець місячника «Літопис Червоної Калини», щорічних альманахів вид-ва. Автор оповідань, фейлетонів, літературно-критичних статей, розвідок з
історії січового стрілецтва, стрілец. пісень «Ой видно село», «Коби скорше з гір Карпатів», «Маєва нічка», «Бо війна війною», «Казала дівчина» та ін. 1931—39 займав посаду адм. директора курорту-санаторію «Черче» біля Рогатина, був одним з його співзасновників. 1939 — після поділу Польщі на початку Другої світової війни — емігрував до Кракова, де працював у редакції щоденника «Краківські вісті». 1941 одружився з Марією Драгомирецькою. 1944 разом з родиною переїхав до Відня, звідти — в Баварію (Німеччина). 1949 емігрував до США. Допомагав відновити видання «Червоної Калини» у Нью-Йорку, проводив орг. роботу серед ветеранів УСС, займався літ. справою. П. у м. Трентон (США). Похований на цвинтарі в Баунд Бруку (шт. Нью-Джерсі). Літ.: Героїчний і трагічний шлях УГА: (Біографічні відомості про Левка Лепкого). В кн.: Матейко Р., Мельничук Б. За рідний край, за нарід свій... Тернопіль, 1993; Комариця М. Лепкий Лев Сильвестрович. В кн.: Українська журналістика в іменах, вип. 1. Львів, 1994. О.І. Луцький.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Лепкий Лев Сильвестрович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
