Кооператив — юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами на засадах добровільного членства та об’єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої дія-льності та обслуговування переважно членів кооперативу. В Україні кількість членів кооперативу залежить від його виду та галузі діяльності. У Німеччині, наприклад, мінімальна кількість членів будь-якого кооперативу становить сім осіб. Вважається, що голо-вною метою створення кооперативів є не стільки одержання при-бутку, скільки фінансове, організаційне сприяння господарській діяльності та задоволення економічних потреб його членів . Кооператив має всі ознаки підприємства: самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, виконавчі органи. Основним правовим до-кументом, що регулює діяльність кооперативу, є статут. Засновниками та членами кооперативу можуть бути лише ре-зиденти України. Членом кооперативу може бути фізична або юридична особа, яка зробила вступний і пайовий внески в розмі-рах, визначених статутом кооперативу (чи спілки), визнає прин-ципи і цілі кооперативу, дотримується вимог його статуту і кори-стується правом ухвального голосу в кооперативі. Вступ до кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви. Рішення правління (голови) кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає схваленню загальними зборами. Вступний внесок — внесок фізичної або юридичної особи в грошовій формі понад пай при вступі в кооператив для організа-ційного забезпечення його діяльності в розмірах, встановлених статутом. Вступний внесок зараховується в неподільний фонд і в разі виходу з кооперативу не повертається. Статутний капітал кооперативів формується за рахунок пайо-вих внесків. Пай — майновий внесок члена кооперативу у ство-рення та розвиток капіталу кооперативу, який здійснюється шля-хом передачі кооперативу майна, в т. ч. грошей, майнових прав, а також земельної ділянки. Розміри пайових внесків встановлю-ються в рівних частинах і/або пропорційно очікуваній участі чле-на кооперативу в його господарській діяльності. Кооператив відповідає за своїми зобов’язаннями всім належ-ним йому майном. Члени кооперативу (якщо інше не передбаче-но статутом) відповідають за зобов’язаннями кооперативу тільки в межах пайового майнового внеску. Кооператив не несе відповідальності за зобов’язаннями членів кооперативу. Розрізняють три основні види кооперативів: • виробничі, що здійснюють виробництво товарів, продукції, робіт, а також надання платних послуг підприємствам, організа-ціям, установам і громадянам (діяльність таких кооперативів ґру-нтується на засадах обов’язкової трудової участі його членів у процесі виробництва); • споживчі (обслуговуючі) — задовольняють потреби своїх членів та інших громадян у фінансово-кредитному, торговель-ному й побутовому обслуговуванні, а також членів кооперати-вів у житлі, садових ділянках, гаражах і стоянках для автомобі-лів тощо; • універсальні, які розвивають різноманітну виробничу діяль-ність, а також здійснюють різного роду обслуговування своїх членів. Вітчизняним законодавством передбачена можливість ство-рення сільськогосподарських, обслуговуючих, промислових, транспортних, житлових та будівельних кооперативів, багатофункціо-нальних товариств у системі споживчої кооперації; кредитних спілок, кооперативних банків і товариств для взаємного страху-вання. До основних принципів діяльності кооперативів можна відне-сти такі: • добровільність членства в кооперативі та безперешкодний вихід з нього; • обов’язкова трудова участь членів кооперативу у діяльності виробничого кооперативу; • обов’язкова участь членів у господарській діяльності обслу-говуючого кооперативу; • демократичний характер управління, рівні права у прийнятті рішень за правилом «один член кооперативу — один голос»; • розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі в діяльності кооперативу; • контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, пе-редбаченому статутом. Основними правами членів кооперативу є: • участь в управлінні справами кооперативу, право голосу на загальних зборах кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом; • користування послугами кооперативу; • одержання кооперативних виплат — частини доходу коопе-ративу, що підлягає розподілу між його членами; • одержання частки доходу на пай (додатковий пай); • одержання паю в разі виходу з кооперативу в порядку і тер-мін, визначені статутом кооперативу. Фінансові ресурси кооперативу формуються за рахунок: до-ходу від реалізації продукції (робіт, послуг), пайових та інших внесків членів кооперативу, кредитів та інших надходжень, не заборонених законодавством. Вищим органом управління кооперативу є загальні збори. До органів управління належить правління кооперативу. Правління або виконавчий директор кооперативу використовує фінансові ресурси відповідно до кошторисів або інших документів, зокрема бюджетів, затверджених органами управління кооперативу згідно з їх компетенцією. У разі потреби кооператив наймає виконавчо-го директора, утворює спостережну раду Найпоширенішими в Україні є сільськогосподарські та спо-живчі кооперативи, а також такий їх різновид, як кредитні спіл-ки. Законодавчими та нормативними актами передбачено ряд особливостей у фінансовому забезпеченні діяльності кожного з цих напрямів кооперації. Сільськогосподарські кооперативи. Членами сільськогос-подарського кооперативу можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що здійснюють свою діяльність у сфері сільського госпо-дарства. Кількість членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи. Майно кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий і неподільний капітал. Неподільний капі-тал утворюється за рахунок вступних внесків і майна кооперати-ву (за винятком землі). Членами виробничого сільськогосподарського кооперативу можуть бути тільки фізичні особи (які досягли 16-річного віку), а членами обслуговуючого кооперативу — як фізичні, так і юриди-чні особи, які визнають статут і дотримуються його вимог, кори-стуються послугами, формують фонди та беруть участь у діяль-ності кооперативу. Члени кооперативу передають право користування належною їм земельною ділянкою кооперативу як пайовий внесок у порядку, визначеному Земельним кодексом України. За земельну ділянку, передану в користування, справля-ється відповідна плата згідно з договором у розмірах, визначених загальними зборами. За претензіями кредиторів звернення стяг-нення на земельні ділянки, надані кооперативу в користування, не допускається. Дохід сільськогосподарського кооперативу формується з над-ходжень від господарської діяльності після покриття матеріаль-них і прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці найма-ного персоналу. Порядок використання доходу кооперативу встановлюється статутом. Кооперативні виплати і виплата часток доходу на паї членам кооперативу та асоційованим членам до оплати праці не належать. Кооперативні виплати — це частина доходу кооперативу, яка розподіляється між його членами пропорційно їх участі у нако-пиченні цього доходу та з урахуванням трудової та іншої участі членів кооперативу в його діяльності. Нарахування і виплата ча-сток доходу на паї здійснюється за підсумками фінансового року з доходу, що залишається у розпорядженні кооперативу з ураху-ванням необхідності формування фондів для його розвитку. Від-повідно до рішення загальних зборів кооперативу виплата часток доходу на паї може здійснюватися грішми, товарами, цінними паперами, збільшенням паю тощо. У разі виходу з кооперативу фізична чи юридична особа має право на отримання майнового паю натурою, грішми або, за ба-жанням, цінними паперами відповідно до його вартості на мо-мент виходу, а земельної ділянки — в натурі (на місцевості). Для виконання статутних завдань сільськогосподарські коо-перативи та їх об’єднання можуть створювати підприємства різ-них видів (кооперативні підприємства). Кооператив може реор-ганізовуватися в підприємства інших форм господарювання за рішенням загальних зборів (засновників) у порядку, визначеному статутом. У разі реорганізації кооперативу всі його права та обов’язки переходять до правонаступників. Споживчі кооперативи. Споживча кооперація — це доброві-льне об’єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності (торговельної, заготівельної, виробничої) з метою по-ліпшення свого економічного та соціального стану. Членство у споживчому товаристві може бути індивідуальним і колективним. Індивідуальне членство в споживчому товаристві ре-алізується в такому ж порядку, як і в інших видах кооперативів. Колективними членами споживчого товариства можуть бути се-лянські (фермерські) господарства, колективні сільськогосподар-ські підприємства, господарські товариства, кооперативні, держав-ні та інші підприємства, що поділяють його цілі та інтереси. Фінансові ресурси споживчої кооперації, відповідальність її членів за борги кооперативу, фінансово-кредитні відносини є аналогічними тим, що регламентовані для кооперативів як форми організації бізнесу. Споживчі товариства та їх спілки, виходячи зі статутних ви-мог, мають право створювати (реорганізовувати, ліквідовувати) для здійснення своїх статутних завдань будь-які підприємства, установи, організації, біржі, комерційні банки, фінансово-розрахункові центри, страхові товариства та інші об’єкти, вступати як засновники або учасники до господарських товариств, спільних підприємств, асоціацій та інших об’єднань для розв’язання гос-подарських і соціальних завдань. Реорганізація та ліквідація споживчого товариства провадить-ся за рішенням загальних зборів його членів або за рішенням го-сподарського суду. У разі ліквідації товариства майно, що зали-шилося після сплати членам товариства пайових та інших внесків і дивідендів на них, розрахунків з оплати праці, виконання зо-бов’язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами, розрахунків зі спілкою, розподіляється між членами, що входили до складу споживчого товариства. Кооперативні банки та кредитні спілки. Законом України «Про банки і банківську діяльність» передбачена можливість створення кооперативного банку, який є кредитною установою, що забезпечує коштами розвиток кооперативу, проводить касово-розрахункове обслуговування, репрезентує його інтереси в гос-подарських і фінансових органах. Кооперативні банки мобілізу-ють вільні кошти кооперативів та їх членів на договірних засадах і можуть брати участь своїми коштами в господарській діяльнос-ті кооперативів. Мінімальна кількість учасників місцевого кооперативного ба-нку має бути не менше 50 осіб. Статутний капітал такого банку формується за рахунок паїв, які вносяться його учасниками. Ці-кавим є те, що кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі має право одного голосу. При-бутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансо-вого року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю. Одним з різновидів кооперативів є кредитні спілки, які можна розглядати як спрощену форму кооперативного банку. Кредитна спiлка — це неприбуткова органiзацiя, заснована фiзичними осо-бами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членiв у взаємному кредитуваннi та наданнi фiнансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внескiв членiв кредитної спiлки. Після реєстрації місцевими органами державної влади кредитна спілка стає юридичною особою, має відокремлене майно, само-стійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штампи, бланки та інші реквізити. Членами кредитної спілки, в тому числі її засновниками, мо-жуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, досягли 18 ро-ків, не обмежені у дієздатності. На відміну від сільськогосподар-ських та споживчих кооперативів, кредитні спілки не можуть утворюватись юридичними особами і не можуть бути засновни-ками суб’єктів підприємницької діяльності. Кредитна спілка створюється у складі не менше ніж 50 осіб і об’єднує громадян за місцем їх роботи, проживання, а також за професійною ознакою, ознаками членства у громадській органі-зації, належності до релігійної організації тощо. Членові спілки, який вибуває, кредитна спілка виплачує всі його членські внески разом з належним доходом після відрахування його заборговано-стей перед спілкою. До основних видів фінансової діяльності кредитної спілки можна віднести: • приймання внесків від членів спілки; • надання позичок членам спілки та іншим кредитним спілкам; • надання поручительств щодо виконання членами спілки зо-бов’язань перед третіми особами. Члени спілки несуть фінансову відповідальність щодо її зо-бов’язань перед державними установами, кооперативними, гро-мадськими об’єднаннями та фізичними особами в межах своїх членських внесків. У кредитній спілці за рішенням загальних зборів створюється кредитний комітет, який складається не менше ніж з трьох членів спілки. Цей орган відповідає за реалізацію кредитної політики, визначеної правлінням, та приймає рішення про надання позичок або готує відповідні подання до розгляду правління. Кошти кредитної спілки утворюються здебільшого із вступ-них і членських внесків її членів. Вступний внесок сплачується членом одноразово при прийнятті в спілку і не повертається при припиненні членства. Членський внесок, який належить членові спілки на правах власності, визначає його частку в майні та його особисту фінансову відповідальність за зобов’язаннями спілки. За рахунок коштів спілки формується позичковий (використову-ється для надання позичок) та резервний (використовується для покриття втрат від неповернення позичок) капітал. Якщо кредитний комітет приймає рішення про надання пози-чки, то між кредитною спілкою та позичальником укладається кредитна угода, в якій визначаються строк та умови повернення позички. Одному членові кредитної спілки не може бути надано позичку, що перевищує 10 % від позичкового фонду кредитної спілки (на момент подання заяви). Одноразова позичка, що пере-вищує визначений у статуті розмір, надається обов’язково під за-ставу майна або майнових прав. У разі наявності в кредитній спілці вільних коштів та відсутності незадоволеного попиту на позички спілка має право надавати позич-ки іншим кредитним спілкам та асоціаціям кредитних спілок. У разі ліквідації кредитної спілки кожному її членові випла-чуються членські внески разом з належним доходом, а також пропорційна кількості його членських внесків частина резервно-го фонду, але лише після того, як кредитна спілка розрахується за своїми зобов’язаннями перед третіми особами.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ КООПЕРАТИВІВ» з дисципліни «Фінансова діяльність субєктів господарювання»
