ЛЕВАНДОВСЬКИЙ Вячеслав Вячеславович (23(11).02.1897— 18.04.1962) — графік, засновник укр. мультиплікації. Н. у Києві. Син спадкового почесного громадянина Києва, директора 3-ї Київ. г-зії. Закінчив 1-шу Київ. г-зію (1917). У серпні 1917 зарахований студентом хімічного відділку фіз.-мат. ф-ту Київ. ун-ту (не закінчив). Навч. в Театральній академії (Київ, 1918) та Укр. держ. академії мист-в (УДАМ; Київ, 1920—22; майстерня Г.Нарбута, після його смерті перетворена на майстерню монументального живопису, професором якої став Л.Крамаренко). Виконав дві картини в близькому до супрематизму стилі — «Простір» і «Час». Від 1920 працював із київ. театрами і місц. вид-вами, що спе-
Зворотний бік печатки, що була привішена до грамоти князів Андрія та Лева Юрійовичів від 9 серпня 1316. Зображення лева.
Грамота князів Андрія та Лева Юрійовичів від 9 серпня 1316.
74 ЛЕВАНЕВСЬКИЙ
С.О. Леваневський.
ціалізувалися на дитячій літературі, зокрема виготовив обкладинку до альманаху «Ґроно» (К., 1920). У графіці визначився як послідовник Г.Нарбута. Брав участь у звітній виставці УДАМ 1921. У період голоду 1921—1923 років в УСРР разом з ін. студентами академії переїхав до художньо-керамічного технікуму в с. Межигір’я поблизу Вишгорода (керівник Л.Крамаренко). Від 1925 працював на Київ. кінофабриці Всеукр. фотокіноуправління (нині Національна кіностудія художніх фільмів імені О.Довженка). Використовував техніку пласких маріонеток і аплікацій. Сам виготовляв маріонетки й конструював верстати для їхньої зйомки. 1926 переїхав до Одеси, 1927 створив на тамтешній кінофабриці (нині Одеська кіностудія художніх фільмів) перший укр. мультиплікаційний фільм «Казка про солом’яного бичка» (режисер, сценарист, художник-постановник). Ін. фільми 1927 — «Десять [років]», «Українізація», 1928 — «Казка про білку і мишку». 1930—35 знімав наукові та технічні фільми. 1930 написав сценарій (у співавт.) мультиплікаційного короткометражного фільму-сатири «1905 р. в сатирі та карикатурі». Працював над пошуком передачі муз. звуків за допомогою абстрактних рухомих мультиплікаційних фігур. 1932 розпочав роботу над першим укр. звуковим мультфільмом «ТукТук та його приятель Жук», однак з початком голодомору (див. Голодомор 1932—1933 років в УСРР) змушений був її зупинити (1935 її завершили його учні Є.Горбач і С.Гуєцький). 1933 переїхав до Москви, працював на кіностудії «Мосфильм». У вироб. об’єднанні А.Птушка виконував обов’язки аніматора, режисера, сценариста, декоратора, ляльковода, конструктора ляльок і всіляких пристосувань для зйомок. Винайшов і запровадив у вир-во прилад для контролю покадрового руху ляльки у просторі. 1942— 45 — художник-конструктор Академії арх-ри в Москві. 1945 повернувся на «Мосфильм», працював художником з макетів, художником-конструктором. Створив фільми «Лисиця й виноград» (1937), «Золотий ключик» (1939), «Небесне створіння» (1956) та ін.
П. у м. Москва. Дж.: Хроніка. В кн.: Вир революції: Літературно-мистецький збірник. Катеринослав, 1921; Арнольди Э. Мультипликат ВУФКУ. «Кино» (Ленінград), 1928. 9 сент., № 37; Кіно. Фільми до 25-річчя революції 1905 р. «Червоний шлях», 1931. № 1/2 (90/91); Білокінь С. Каталог 2-ї звітної виставки Української державної Академії Мистецтв (УДАМ): Осінь 1921 року. В кн.: Студії мистецтвознавчі, ч. 3 (19). К., 2007. Літ.: Кинословарь, т. 1. М., 1966; Крижанівський Б. Мальоване кіно України. К., 1968; Валуєв Ю. Увага: мультиплікат! «Україна», 1973, № 23; Крижанівський Б. Цікавий кінематограф. К., 1974; Логвинська Л.П., Малашенко О.М. Лев Крамаренко. К., 1975; Шупик О.Б. Мистецтво мультиплікації. К., 1983; Энциклопедия отечественной мультипликации. М., 2006. С.І. Білокінь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛЕВАНДОВСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
