ЛАПІДАРНІ НАПИСИ, лапідарні написи античних держав Північного Причорномор’я. Термін «лапідарний» походить від лат. слова lapidarius, що в перекладі означає каменотес, різник по каменю. Лапідарними написами антич. д-в Пн. Причорномор’я археологи й історики називають вирізьблені на мармурі та вапнякові, здебільшого давньогрец., рідше
Херсонеський декрет на честь Діофанта, сина Асклепіодора — стратега Мітрідата VI Євпатора. Фото з естампажу.
— лат. мовами, різноманітні декрети, закони, присяги, міждерж. угоди, присвяти богам, почесні й будівельні написи, каталоги переможців на спортивних змаганнях, а також епітафії, що знайдені в містах, поселеннях і некрополях Боспора Кімерійського, Ольвії, Херсонеса Таврійського, Тіри й ін. антич. полісів. Найважливіші серед них є особливо цінними для вивчення політ. й екон. історії та держ. устрою античних держав Північного Причорномор’я, це: декрети Протогена, Каноба, Каллініка й Антестерія з Ольвії, херсонеські присяга і декрети на честь полководця Діофанта та місц. історика Сіріска, офіц. листування боспорських царів з Херсонесом Таврійським і рим. властями. Тексти цих написів опубл. зокрема, у виданнях: «Inscriptiones antiquae orae septentrionalis Ponti Euxini Graecae et Latinae. Petropoli» (1916); «Корпус боспорских надписей» (М.—Л., 1965); «Надписи Ольвии» (Л., 1968). Літ.: Соломоник Э.И. Древние надписи Крыма. К., 1988. М.В. Скржинська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛАПІДАРНІ НАПИСИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
