ЛАНІВЦІ — с-ще міськ. типу Тернопільської області, райцентр. Розташов. на р. Жирак (прит. Горині, бас. Дніпра), за 65 км залізницею і 57 км шосейним шляхом від обласного центру. Залізнична станція. Населення 8,5 тис. осіб (2008). На околицях Л. знайдено залишки поселення трипільської культури. Перша з відомих на сьогодні письмова згадка — під 1444. Через 100 років — 1545 — у документах, що стосуються цього поселення, воно значиться як приватновласницьке містечко. Л. страждали від татар. нападів, особливо спустошливим був напад 1618.
Ланівці. Пам’ятник борцям за волю України. Фото початку 21 ст.
42 ЛАНОВЕ
Згідно з умовами 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) відійшли до Російської імперії і стали волосним центром Кременецького пов. Волинського намісництва. 1874 тут було відкрито однокласне нар. уч-ще. 1920 переходять під владу Польщі. Пром-сть була розвинута слабо: у 1920—30-ті рр. працювали цегельня, 2 млини, чесальня вовни. Від 1939 (див. Возз’єднання українських земель у єдиній державі)— у складі УРСР, з 1940 — райцентр. Від липня 1941 до березня 1944 окуповане вермахтом (див. Друга світова війна). По війні відбудоване. 1956 переведено до категорії селищ міськ. типу. 2001 віднесено до категорії міст районного значення. Збереглися земляні укріплення від оборонного замку 17 ст. Літ.: ІМіС Української РСР. Тернопільська область. К., 1973; Івченко А. Містечка України. К., 2000; Тернопільський енциклопедичний словник, т. 2. Тернопіль, 2005. В.В. Головко.
Пам’ятник українцям на цвинтарі в Ланцуті. Фото початку 1920-х років.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛАНІВЦІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
