ЛАВРИШІВСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ, Лаврашівське євангеліє — рукописне Євангеліє 13—14 ст. (апракос; див. Богослужбові книги в православ’ї). У 15—16 ст. книга належала Лавришівському монастиреві Пресвятої Богородиці (розташов. біля м. Новогрудок;
12 ЛАВРІВСЬКИЙ
Лавришівське Євангеліє. Мініатюра.
І.А. Лаврівський.
нині місто Гроденської обл., Білорусь), звідси її назва. Пам’ятка української мови. У церковнослов’ян. тексті Л.Є. відображено такі особливості давньоукр. мови, як «ў» > «і» («св8дитель»), вторинний («новий») «ў» на місці «е» в новозакритих складах («камўнь», «оучўньє»), протетичний «в» («водръ») та ін. Зберігається в б-ці Музею Чарторийських у Кракові (шифр — IV 2097). Мову пам’ятки доволі докладно проаналізувала Т.Фриделювна (Friedelоwna). Результати її досліджень опубл. в книжці «Ewangeliarz ;awryszewski: monografia zabytku» (Wroclaw etc., 1974). В.В. Німчук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЛАВРИШІВСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
