КУШНІР Макар Олександрович (псевдоніми — Якименко, Богуш, Я.Дуб; 10.08.1890—16.11. 1951) — громад. та політ. діяч, журналіст. Н. в м. Черкаси. Закінчив історико-філол. ф-т Петерб. ун-ту. Належав до Укр. соціал-демократ. центру і місц. громади Товариства українських поступовців у Санкт-Петербурзі. 1917 перебрався до Києва. Чл. Української партії соціалістів-федералістів, входив до складу ЦК партії, яку репрезентував в Українській Центральній Раді й Малій раді (див. Комітет Української Центральної Ради). Співробітник газет «Нова рада» (1917—19), «Трибуна» (1918—19). 1919—20 — чл. делегації Української Народної Республіки на Паризькій мирній конференції 1919—1920. Від 1920 — на еміграції в Парижі (Франція) та Відні. Співред. час. «Воля» (Відень). Один із засн. Організації українських націоналістів. 28 січня — 3 лютого 1929 — учасник 1-го Конгресу укр. націоналістів у Відні. Від 1929 (і до 1938) був чл. Проводу ОУН, виконував функції гол. судді. Очолював Укр. пресове бюро в Женеві (Швейцарія). Доклав багато зусиль для створення єдиної політичної організації з метою координації антибільшовицької боротьби. 1937 через утрату зору відійшов від активної
Куштановицька культура. Кераміка та металеві вироби.
гильника (Куштановицький могильник) біля с. Куштановиця Мукачівського р-ну Закарп. обл., розкопаного в серед. 1930-х рр. чеськими археологами Я.Бемом і Й.Янековичем. Пам’ятки представлені поселеннями й курганами. Житла напівземлянкові та наземні. Одиночні чи колективні поховання виконувалися за обрядом трупоспалення. Матеріальний комплекс — ліпні й, рідше, гончарні горщики з пластичною орнаментацією. Металеві вироби — карпатського походження, зрідка є також предмети озброєння та прикраси скіф. (див. Скіфи), сх. типу. Згідно з наявними археологічними даними, К.к. виникла в ході просування до Закарпаття груп нас. із Зх. Поділля. За припущеннями, носії К.к. мали північнофракійську етнічну приналежність. Літ.: Смирнова Г.И., Бернякович К.В. Происхождение и хронология памятников куштановицкого типа Закарпатья. «Археологический сборник Государственного Эрмитажа», 1965, вып. 7; Попович И.И. Памятники куштановицкой культуры.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КУШНІР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»