КРИСА Олег Васильович (н. 01.06.1942) — скрипаль і педагог. Засл. артист УРСР (1968). Н. в с. Малі Ухани (нині село в Польщі). З раннього віку під наглядом батьків займався музикою. За його власними спогадами, «в дитинстві мав насолоду сидіти в оркестровій ямі поряд з диригентом і тремтів від щастя». По за-
кінченні середньої школи в м. Львів поступив 1961 до Моск. консерваторії, потім (з 1966) там же продовжив навчання в аспірантурі (1961—68, клас Д.Ойстраха). Дебютував 1963 концертами в Києві та Львові. Від 1965 почав постійно виступати з сольними концертами, а також у дуетах та ансамблях. 1968 переїхав до Києва і працював тут викладачем (з 1971 — доц.) Київ. консерваторії (нині Національна музична академія України). 1974 знову поїхав до Москви, де до 1987 займав посаду доцента Моск. консерваторії. У його репертуарі твори Ф.Шуберта, Й.Брамса, Л. ван Бетховена, В.-А.Моцарта, М.Бруха, Н.Паганіні, Б.Бартока, М.Равеля, С.Франка, Я.Сібеліуса, П.Чайковського, І.Стравінського, С.Прокоф’єва, Д.Шостаковича, А.Хачатуряна, Д.Тартіні, а також укр. композиторів (Б.Лятошинський, М.Скорик та ін.). Гастролював з концертами в багатьох містах України та за кордоном (Росія, майже всі країни Європи, Японія, Австралія, США, країни Пд. Америки, Китай). Його мист-во відзначається бездоганним володінням інструментом, глибокою музикальністю, емоційною насиченістю, свободою віртуозного блиску та темпераментом. Став організатором і першим скрипалем Струнного квартету ім. Л. ван Бетховена. Композитор А.Шнітке спеціально для нього написав свій твір «Паганіні». 1988 разом з родиною (з дітьми та дружиною Тетяною Павлівною Чекіною, піаністкою за фахом) виїхав з СРСР до США. Викладав там в Укр. муз. ін-ті в Нью-Йорку, співпрацював з диригентом Теодором Кучаром (на поч. 1990-х рр. Т.Кучар очолював Нац. симфонічний оркестр України, а потім виїхав за кордон). Від 1993 працює в Міжнар. навч. закладі «Істманівська школа музики» в м. Рочестер (шт. НьюЙорк). Бере активну участь в укр. муз. житті, активно концертує як скрипаль. Після того, як Україна проголосила свою держ. незалежність, кілька разів представляв на Батьківщині, в Києві та Львові (там залишилися жити його мати і брат), свої програми. Зокрема, у груд. 1999 під час відвідин Києва з усією родиною
дав концерт, за диригентським пультом стояв його молодший син Тарас. 2000 виступав у Києві з Нац. симфонічним оркестром України, яким у цей час диригував Т.Кучар, наступного року з цим же оркестром гастролював у Великій Британії. Разом з дружиною записав кілька дисків в серії «Подорожі зі скрипкою», разом з сином Петром — симфонію-концертату В.-А.Моцарта для скрипки і альта (сам грав як альтист). Видав свої архів. записи 1960— 70-х рр. — «Мистецтво Олега Криси», серед яких твори українських композиторів М.Скорика, А.Штогаренка, В.Губаренка. Записав диск творів Б.Лятошинського («Скрипкова соната» і два фортепіанних тріо). Від 2000 — почесний проф. Львів. муз. академії. Лауреат Респ. конкурсу музикантів-виконавців у Києві (1959), Міжнар. конкурсу скрипалів ім. Н.Паганіні в Генуї (Італія; 1963, 1-ша премія, удостоєний на цьому конкурсі честі грати на скрипці Н.Паганіні), Міжнар. конкурсу скрипалів ім. Г.Венявського в Познані (Польща; 1962, 2-га премія), Міжнар. конкурсу ім. П.Чайковського в Москві (1966, 3-тя премія) та Міжнар. конкурсу скрипалів у Монреалі (Канада; 1969, 2-га премія). Літ.: Ганін Є. Щедрий талант.
395 КРИСТЕР
О.В. Криса.
«Мистецтво», 1969, ч. 1; Гончаренко Л. Грає Олег Криса. «Культура і життя», 1970, 22 лют.; Задерацький В. Утвердження таланту. «Культура і життя», 1970, 28 трав.; Кузишин О. Криса у Карнеґі-Гол. «Світовид» (К.—НьюЙорк), 1990, вип. 2; Поліщук Т. Олег Криса: київська прелюдiя напередоднi гастролей у Англії. «День», 2000, 22 груд.; Лисенко І. Словник музикантів України. К., 2005. І.М. Лисенко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРИСА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
