Розташов. у межах Дніпропетровської області та частково Кіровоградської області, в басейнах рік Саксагань та Інгулець (прит. Дніпра). Простягається вузькою смугою (2—7 км) з пн. на пд. майже на 100 км (від Жовтих Вод до широти Каховського водосховища). Заг. пл. — бл. 300 км2. Перші наук. відомості про геол. будову К.з.б. належать до 2-ї пол. 17 ст. В 19 ст. проведені узагальнюючі дослідження. Всього в басейні налічується бл. 300 рудних тіл, глибина залягання їх понад 2700 м, подекуди вони виходять на поверхню, вміст заліза в деяких з них — від 50 до 60 %, поряд з ними є значні запаси бідних (від 22 до 38 руд залізистих кварцитів. Пром. видобуток багатих руд здійснюється підземним способом (глибина видобут-
328 КРИВОШЕЇН
О.В. Кривошеїн.
ку на поч. 21 ст. досягла 850— 1200 м). Залізисті кварцити видобуваються переважно відкритим способом, на більшості кар’єрів глибина видобутку становить бл. 300 м. Згідно з археол. розкопками, копальні залізних руд на тер. К.з.б. існували вже за часів скіфів (6—2 ст. до н. е.). Початок пром. освоєння залізних руд у басейні припадає на 2-гу пол. 19 ст. і пов’язаний з діяльністю створеного 1880 у Парижі (Франція) з ініціативи і за безпосередньою участю О.Поля акціонерного т-ва «Железные руды Кривого Рога» з уставним капіталом 5 млн франків (залізну руду в К.з.б. О.Поль знайшов під час археол. досліджень урочища Дубова Балка). У трав. 1881 це т-во розпочало видобуток руди на Саксаганському руднику. Від 1884, після побудови Катерининської залізниці (див. Залізничне будівництво в Україні 19 — початку 20 століть), що з’єднала К.з.б. з Донбасом, у басейні почалося швидке зростання гірничорудної пром-сті. Наприкінці 19 ст. К.з.б. посідав перше місце в Російській імперії за кількістю видобутої руди, а 1913 тут було видобуто 6,9 млн т, що становило 74,5 % усього видобутку руди в імперії. У роки громадян. війни 1919—21 (див. Громадянська війна в Україні 1917—1921) значна частина шахт була затоплена. Після їх відбудови на поч. 1930-х рр. рівень видобутку руди в К.з.б. перевищив дореволюц. рівень 1913, а 1940 він досяг 19 млн т. Поряд із відбудовою і реконструкцією старих шахт велося буд-во нових, здійснювалася електрифікація і механізація осн. вироб. процесів. Басейн зазнав великих руйнувань у роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945. У повоєн. роки тут велося велике шахтне буд-во, впроваджувалися ефективні системи розробки руди, а також технології збагачення й пром. освоєння бідних залізних руд. Зростав і видобуток руди. На кін. 1950-х рр. він зріс проти 1940 більше ніж у 2,5 раза. Від 1955 розпочато видобування залізистих кварцитів. Для їхнього збагачення було споруджено 5 гірничозбагачувальних комбінатів: Пд., Новокриворізь-
кий, Центр., Пн. та Інгулецький. На поч. 1970-х рр. у К.з.б. діяло 11 рудоуправлінь, що об’єднували 24 шахти. До найбільших шахт басейну належали «Гігант— Глибока», «Саксагань» і «Гвардійська». У 1980—90-х рр. більшість руди (до 80 % всього обсягу) видобувалася відкритим способом. Чим далі вглиб просувалася така виробка, тим більше земної поверхні треба було розкривати та відправляти у відвали. Від кін. 1990-х рр. у К.з.б. почала впроваджуватися технологія видобутку залізистих кварцитів з внутр. складуванням порожніх порід (ств. у співавт. гірничих фахівців і екологів під егідою Інту проблем природокористування та екології НАН України). На поч. 21 ст. в басейні діяли 9 шахт, 5 гірничо-збагачувальних комбінатів, що вели видобуток руди на 9 кар’єрах. Усього на цей час з початку пром. освоєння К.з.б. тут видобуто 5,5 млрд т залізорудної сировини. Літ.: Егоров Н.А. и др. Рудные ресурсы Украины. К., 1964; Варгатюк П.Л., Дольчук А.В. Рудна скарбниця Півдня. Дніпропетровськ, 1966; Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. Донецьк, 2004. М.Р. Плющ, Д.В. Грузін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ БАСЕЙН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
руд залізистих кварцитів. Пром. видобуток багатих руд здійснюється підземним способом (глибина видобут- 