КОПНИЙ СУД — назва в 16— 17 ст. на укр. (а також на білорус. і литов.) землях суду територіальної громади (або кількох сусідніх громад, переважно сільс., рідше міськ.; походить від слова «ко-
5 копійок. Аверс і реверс. Україна, 2003.
132 КОПНІН
П.В. Копнін.
па», що означало, зокрема, схід громади; див. Копа). Збирався за потреби в наперед визначеному місці або там, де було вчинено злочин. Судочинство здійснювали авторитетні й обізнані зі звичаєвим правом особи — «мужі добрі, віри гідні», яких обирали на початку суду. До компетенції К.с. належали земельні спори, скарги про завдання шкоди польовим і лісовим угіддям, кримінальні справи тощо. К.с. поєднував слідчі та власне судові функції, передбачав низку пов’язаних між собою процесуальних дій: підготовку до суду («заклич», «заповідь на торгу», оповіщення околиці тощо); зібрання копи, вибори суддів та вислуховування сторін; слідчі дії (обшук, «личкування», «поволання», «гоніння сліду», «тортури» тощо); за потреби — збір другої («головнішої») та третьої («остаточної») копи; визначення винуватців, призначення покарання та його здійснення (від грошових штрафів і тілесних кар аж до смертного вироку «на шибениці»). Копне судочинство вирізнялося значною ритуальністю. З певними видозмінами елементи К.с. проіснували до серед. 18 ст. Літ.: Ефименко А.Я. Копные суды в Левобережной Украине. «Киевская старина», 1885, № 10; Її ж. Народный суд в Западной России. «Русская мысль», 1893, кн. 7—8; Лащенко Р.М. Копні суди на Україні, їх походження, концепція і устрій. В кн.: Збірник Правничої при історично-філософській секції Наукового товариства ім. Шевченка, ч. 1—2. Львів, 1925—27; Його ж. Український копний процес (по карній справі) на одному прикладі. В кн.: Записки Української господарчої академії в ЧСР, ч. 1. Подебради, 1927; Черкаський І. Громадський (копний) суд на Україні-Русі ХVI— ХVIII ст. В кн.: Праці комісії для виучування історії західноруського та вкраїнського права, вип. 4—5. К., 1928; Гурбик А.О. Копні суди на українських землях у ХIV—ХVI ст. «УIЖ», 1990, № 10; Його ж. Еволюція соціально-територіальних спільнот в середньовічній Україні (волость, дворище, село, сябринна спілка). К., 1998; Його ж. Правові уявлення та народна правосвідомість. В кн.: Українське суспільство на зламі середньовіччя і Нового часу: нариси з історії ментальності та національної свідомості. К., 2001; Історія української культури, т. 3. К., 2003; Правовий звичай як джерело українського права ХI—ХIХ ст. К., 2006; Гурбик А.О. Устроєві засади громадського судочинства й народна
правосвідомість на українських землях у складі Великого князівства Литовського. В кн.: Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.), вип. 7. К., 2007. А.О. Гурбик.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОПНИЙ СУД» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
