КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1919
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1919 — нормативний акт, що закріпляв встановлення рад. форми влади в Україні, перший Осн. Закон УСРР. Розроблена ВУЦВК та РНК УСРР відповідно до директив 3-го з’їзду КП(б)У. Ухвалена на Третьому Всеукраїнському з’їзді рад 10 берез. 1919, а в остаточній редакції — на засіданні ВУЦВК 14 берез. 1919. В її основу покладено Конституцію Російської Соціалістичної Федеративної Ра-
«Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки (Основний Закон)». Х., 1928. Обкладинка.
«Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки (Основний Закон)». Х., 1928. Перша сторінка.
100 КОНСТИТУЦІЯ
дянської Республіки 1918. Складалася з 4-х розділів, що містили 35 статей. УСРР визнавалася в ній як держава диктатури трудящих та експлуатованих мас пролетаріату і найбіднішого селянства над їх віковими гнобителями й експлуататорами — капіталістами та поміщиками. Завданням диктатури було забезпечення «переходу від буржуазного ладу до соціалізму шляхом проведення соціалістичних перетворень та систематичного придушення всіх контрреволюційних проявів з боку заможних класів». У конституції проголошувалося скасування приватної власності на всі засоби вир-ва, у т. ч. на землю, закріплення влади тільки за трудящими масами: лише за ними визнавалися політичні права, на них покладався збройний захист завоювань революції. Нас. країни, яке використовувало найману працю та жило на нетрудові доходи (зокрема, приватні торгівці, комерційні посередники, ченці й служителі реліг. культів, колишні поліцейські та жандарми), а також засуджені, душевнохворі й божевільні позбавлялися політ. прав. Заявлялося про тверду рішучість УСРР увійти до складу єдиної соціаліст. рад. республіки, як тільки створяться умови для побудови останньої, а також про намір увійти у найтісніший союз з існуючими рад. республіками. Влада в республіці мала здійснюватися радами робітн., сел. і червоноармійських депутатів. Оголошувалася їх боротьба за перемогу світ. комуніст. революції. Конституція визначала організацію держ. влади в центрі та на місцях, розмежування компетенції між різними її органами. До центр. органів влади було зараховано: Всеукр. з’їзд рад робітн., сел. і червоноармійських депутатів, ВУЦВК, РНК. Вищою владою оголошувався Всеукр. з’їзд Рад, який скликався не рідше, ніж два рази на рік, а в період між з’їздами — ВУЦВК. До виключної компетенції ВУЦВК належало, зокрема, формування РНК, питання про кордони, зовн. відносини, ЗС, визначення напрямів розвитку нар. г-ва. Усі центр. органи наділялися законодавчими правами. До органів рад. влади на місцях було зараховано ради робітн., сел. і червоно-
армійських депутатів, губернські, повітові й волосні з’їзди рад та обрані ними виконавчі к-ти. Строки й порядок виборів, норми представництва, внутр. організація цих органів, розмежування компетенції влади між ними, а також з центр. органами встановлювалися ВУЦВК. До конституції входив пристосований до УСРР текст Декларації прав трудящого та експлуатованого народу, затверджений 3-м Всерос. з’їздом рад 18 січ. 1918. Останній розділ конституції встановлював герб та прапор УСРР. З часом до Конституції 1919 було внесено зміни, найбільш істотні — після утворення СРСР. Із цими змінами конституція була чинною до 15 трав. 1929 (див. Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки 1929). Дж.: Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки. К., 1919. Літ.: Таранов А.П. Історія Конституції Української РСР. К., 1957; Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (листопад 1918 — серпень 1919): Збірник документів і матеріалів. К., 1962. В.М. Бойко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1919» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
