ОСИКА Леонід Михайлович (08.03.1940—16.09.2001) — кінорежисер. Засл. діяч мист-в (1988), нар. арт. України (1998). Н. в м. Київ. Закінчив театрально-художнє уч-ще, 1966 — режисерський ф-т Вищого держ. ін-ту кінематографії. З 1966 працював на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О.Довженка. Один із найяскравіших представників «поетичного кіно», з 1973 творив в ін. стилі — реалістичному. Фільми: «Та, що входить у море» (1965), «Хто повернеться — долюбить» (1967), «Камінний хрест» (1968), «Захар Беркут» (1971), «Дід лівого крайнього», «Тривожний місяць вересень» (1973), «Море» (1978), «...Якого любили всі» (1982), «Поклонись до землі» (1985), «Увійдіть, стражденні» (1987, сценарій у співавт. з С.Параджановим), «Етюди про Врубеля» (1989), «Подарунок на іменини» (1991), «Гетьманські клейноди» (1993). Автор і співавтор багатьох кіносценаріїв до своїх фільмів. Лауреат Держ. премії України ім. Т.Шевченка (1997), Держ. премії України ім. О.Довженка (2001). П. у м. Київ. Літ.: Брюховецька Л.І. Поетична хвиля українського кіно. К., 1989; Її ж. Леонід Осика. К., 1999; Леонід Михайлович Осика [Некролог]. «Урядовий кур’єр», 2001, 20 вересня; «Культура і життя», 2001, 22 вересня. П.М. Бондарчук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОСИКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
