НОВІ СТРІЛИЩА (попередні назви — Нові Стріличі, Нові Стрілиська) — с-ще міськ. типу Жидачівського р-ну Львівської області. Розташов. за 18 км від
залізничної ст. Ходорів. Населення бл. 900 осіб (2009). Перша згадка про Н.С. в писемних джерелах датується 1513. Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Н.С. відійшли до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Після розпаду Австро-Угорщини (1918) — у складі Західноукраїнської Народної Республіки. Від 1919 належали Польщі. У серпні 1920 містечко на кілька днів зайняли частини 8-ї Червонокозац. д-зії. У вересні 1939 зайняті Червоною армією (див. Радянська армія). Від 1939 — у складі Дрогобицької області (1959 приєднана до Львівської) УРСР. С-ще міськ. типу від 1940. Від лютого 1940 до березня 1959 — райцентр. На початку німецько-рад. війни 1941—45 наприкінці червня 1941 окуповані Н.С. увійшли до складу Генеральної губернії. У липні 1944 звільнені військами Першого Українського фронту. Нині в Н.С. працюють підприємства харчової пром-сті, розробляються поклади гіпсу та вапняку. В околицях Н.С. знайдені кургани 18—16 ст. до н. е. періоду шнурової кераміки (бойових сокир) культурно-історичної спільності. У Н.С. знаходяться: костьол 17 ст. — пам’ятка оборонного буд-ва, церква Успіння Пресвятої Богородиці, рештки земляних укріплень. У Н.С. народився М.Лебедь (1909—98) — укр. політ. і військ. діяч, один із лідерів Організації українських націоналістів. Літ.: Slownik geograficzny Kr\lestwa Polskiego i innych kraj\w slowian`skich, t. 11. Warszawa, 1890; ІМіС УРСР: Львівська область. К., 1968; Єремєєв І. Творець українських спецслужб. «Військо України», 2003, № 9/10; Штурма А. Сакральні твердині Львівщини: Туристичний путівник. Львів, 2008. Ю.З. Данилюк, В.І. Дмитрук.
гальнодемократ. платформі, у ньому друкувалися письменники різної ідеологічної орієнтації: Б.Лепкий, С.Черкасенко, О.Турянський, К.Гриневичева, Ю.Опільський, Я.Кондра, В.Бобинський, С.Гординський та ін. Але поступово дедалі більше переходив на ортодоксальні прорад. позиції, звужувалося коло його авторів. У журналі були вміщені погромні статті про укр. еміграційну поезію як представників старшого (О.Олесь, В.Самійленко, С.Черкасенко), так і молодшого поколінь (Є.Маланюк), було піддано гострій критиці перші книги істор. епопеї Б.Лепкого про гетьмана І.Мазепу тощо. 1933 журнал перестав існувати у зв’язку з переїздом родини Крушельницьких в УСРР. Літ.: Ільницький М. Критики і критерії. Львів, 1998; Крушельницька Л. Рубали ліс... (спогади галичанки). Львів, 2001; Дроздовська О. Українські часописи Львова 1848— 1939 рр., т. 3, кн. 2: 1920—1939. Львів, 2003. М.М. Ільницький.
першої з конституцій, створених учасниками руху, котра мала респ. спрямування. Засновник та управляючий майстер полтав. масонської ложі «Любов до істини» (1818—19). З 1818 — чл.-кор. Вільного т-ва любителів рос. словесності. Вийшов у відставку 1820. Літ.: Павловский И. Масонская ложа в Полтаве. В кн.: Труды Полтавской ученой архивной комиссии, ч. 1. Полтава, 1909; Декабристы: Биографический справочник. М., 1988. О.О. Крижановська.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НОВІ СТРІЛИЩА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
