НИКИФОР І (р. н. невід. — квітень 1124) — митрополит Київський. Прибув на Русь 6 грудня 1104, посаджений на митрополичий стіл 18 грудня 1104. Відомий участю в офіц. канонізації 1108 за ініціативи ігумена Києво-Печерського монастиря Феоктиста та підтримки київ. кн. Святополка Ізяславича Феодосія Печерського. Брав участь у перенесенні мощів святих Бориса і Гліба 2 травня 1115. Вважається, що саме він заснував Полоцьку єпархію, призначивши 13 грудня 1105 єпископа Міну. Автор 2-х послань кн. Володимиру Мономаху, одного — до кн. Ярослава Святополчича та пастирського послання до всіх віруючих. Літ.: Безобразова М.В. Послание митрополита Никифора. «Известия Отделения русского языка и словесности», 1898, т. 3, кн. 4; Українські письменники: Біобібліографічний словник, т. 1: Давня українська література (XI—XVIII ст.). К., 1960; Колесов В.В. Никифор. В кн.: Словарь книжников и книжности Древней Руси, вып. 1: XI— первая половина XIV в. Л., 1987. А.Г. Плахонін.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НИКИФОР І» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
