НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
Розташов. у Києві, на пд. узліссі Голосіївського лісу, поблизу колиш. с. Пирогів (нині в межах Києва). Заснований 1969 з ініціативи Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК), відкритий 17 липня 1976 під назвою «Музей народної архітектури та побуту України». Проектно-кошторисну документацію на буд-во музею розроблено Київ. н.-д. і проектним ін-том містобудування за участю співробітників музею. Автори проекту — В.Баранько, С.Верговський, В.Величковський, Т.Довженко, П.Лошак, В.Романов, В.Сікорський, С.Смолінський, В.Стамов, М.Ходаківський. Обміри пам’яток та виготовлення документації на їх перевезення в Київ здійснила Спец. науково-реставраційна виробнича майстерня УТОПІК. 2005 музей включений до системи Національної академії наук України, перебуває під патронатом Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Рильського НАН України. Згідно з Указом Президента України від 21 липня 2008 одержав
320 НАЦІОНАЛЬНИЙ
кого р-ну Черкас. обл. (регіон «Правобережна Наддніпрянщина»; св. Миколая 1817 із с. Зелене Гусятинського р-ну Терноп. обл. (комплекс «Поділля»); Воскресенська церква 1789 із с. Кисоричі Рокитнівського р-ну Волин. обл. (комплекс «Полісся», регіон «Правобережне Полісся»). До рідкісних зразків належать курна хата 1587 із с. Самари Ратнівського р-ну Волин. обл.; хата 1697 із с. Біловіж Рокитнівського р-ну Рівнен. обл.; садиба 18 ст. із с. Теребля Тячівського р-ну Закарп. обл.; хата із с. Хрещатик Черкас. р-ну Черкас. обл.; хата 19 ст. із с. Шевченкове Звенигородського р-ну Черкас. обл., яка за переказами належала онуку Т.Шевченка по братові Микиті; церковнопарафіяльна школа кінця 19 ст. із с. Лошатеве Тальнівського р-ну Черкас. обл. Представлено також численні вироб. й госп. будівлі, зокрема такі, як млин, стая, комора, кліть, клуня, гамазея (будівля для зберігання зерна, борошна тощо), стайня, стодола (будівля для зберігання снопів, сіна), крупорушка, тік тощо. В експозиції та фондах зберігається майже 70 тис. рухомих пам’яток нар. к-ри. У 3-х храмах тепер правиться служба. Музей вивчає, відтворює і популяризує традиційні народні календарно-обрядові свята й обряди: Різдво, Водохреще, Масляна, Вербна неділя, Великдень, Трійця, Івана Купали, Покрова, св. Михайла та ін. У них беруть участь фольклорні колективи й народні майстри з усіх регіонів України. Тут влаштовуються етногр. ярмарки, майстеркласи ремісників з ковальства, ткацтва, різьбярства, гончарства; популярні серед киян та гостей міста День гончаря, День коваля, День вишивальниці і ткалі тощо. Відзначаються також пам’ятні дати й держ. свята. Кожне з цих свят відвідують від 7 до 15 тис. осіб; щороку музей приймає бл. 200 тис. відвідувачів. Літ.: Гудченко З.С. Музеи народной архитектуры Украины. К., 1981; Шмелев В.Г. Музей под открытым небом. Очерки истории, возникновения и развития. К., 1983; Музей народной архитектуры и быта, принципы создания, проблемы развития...: Тезисы докладов научной конференции. К., 1984; Музей народной архитектуры и
быта УССР. К., 1985; Захарченко Р. Церква з Дорогинки: запізнілі висновки на тлі нових знахідок. «Пам’ятки України», 2004, № 2; Музей народної архітектури та побуту України. В кн.: Звід пам’яток історії та культури України: Енциклопедичне видання: Київ, кн. 1, ч. 2. К., 2004; Захарченко Р. Самуїл Ян Ожга — фундатор церкви архистратига Михаїла із с. Дорогиники. В кн.: На сторожі української народної культури. К., 2008; Указ Президента України № 644/2008: Про надання державній установі «Музей народної архітектури та побуту України Національної академії наук України» статусу національної. Web: pyrohiv.at.ua Л.Д. Федорова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
