НАРБУТ Данило Георгійович (1916—1998) — живописець, портретист, художник театру. Засл. (1990) та нар. (1994) художник України. Н. в м. Санкт-Петербург у сім’ї видатного графіка Г.Нарбута. 1930—33 працював у декоративній майстерні Київ. театру опери та балету. 1933—35 навч. на курсах театральних художників при Всерос. академії мист-в у Ленінграді (нині м. С.Петербург). Після цього повернувся працювати в Київ. театр опери та балету. 1936 репресований на підставі «недонесення про підготовку заколоту проти Радянської влади», перебував на примусових роботах на буд-ві Біломорканалу. Після звільнення Н. заборонили вернутися до Києва, тому він працював декоратором у театрі м. Єйськ (нині місто Краснодарського краю, РФ), а згодом — гол. художником м. Златоуст (нині місто Челябінської обл., РФ). 1939 пішов добровольцем на радянсько-фінляндську війну 1939—1940, після її закінчення йому дозволили вернутися до Києва. З початком німецько-рад. війни 1941—45 в ході Другої світової війни мобілізований до армії. 1941 під Каневом потрапив у нім. полон, згодом був звільнений, перебував на окупованій території. Працював у театрах Києва, Ковеля, Коломиї. На час закінчення II світ. війни перебував в Австрії. Після повернення в Україну працював художником у Луганському, Чернівецькому, Івано-Франківському та ін. театрах. 1965—70 — гол. художник Черкас. музично-драм. театру. Черкас. період вважається часом розквіту мистецького таланту Н. Після виходу на пенсію зайнявся станковим живописом на історичну й фольклорну тематику. 1996 за серію портретів «Гетьмани України» та картини «Вибори кошового», «Страшний суд», «Покрова Богородиці» удостоєний Держ. премії України ім. Т.Шевченка. Літ.: Міщенко Г. Нарбути. «Образотворче мистецтво», 1998, № 2; Гайдабура В. Сценографічні маски Данила Нарбута. «Український театр», 2000, № 5—6; Шевченківські лауреати 1962—2001: Енциклопедичний довідник. К., 2001. В.В. Головко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Набрут Данило» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
