НАДІНСЬКИЙ Павло Наумович (справжні ім’я та прізвище — Савелій Посягін; 03.12.1894— 25.09.1961) — краєзнавець. Н. в м. Уфа (нині місто в РФ) в сім’ї робітника. 1907—13 працював на чаєрозважувальній ф-ці «Караван» в Уфі спочатку підручним, а потім столяром. Учасник Першої
світової війни. Від 1931 життя і діяльність Н. пов’язані з Кримом. 1935 почав займатися краєзнавчою роботою. 1938 опублікував першу наук. роботу «Сторінки з життя кримського комсомолу». У роки Великої вітчизняної війни Рад. Союзу 1941—45 евакуювався в Уфу. Писав статті до місцевої газети, листувався з кримськими партизанами, готувався до написання майбутніх книг. Був одним з активних організаторів відділу історії і археології Крим. філіалу АН УРСР, у подальшому керував Крим. групою Ін-ту історії АН УРСР. 1947—48 опублікував нариси «Суворов в Крыму», «Л.Н. Толстой в Крыму». Найбільш відомою працею Н. стали «Очерки по истории Крыма (с древнейших времен до 1920 года)». Під його редакцією видавалися збірники документів з історії революц. руху. 1951 за наук. праці в галузі історії вчена рада Ін-ту історії АН УРСР і ВАК СРСР присудили йому без захисту дисертації вчений ступінь канд. істор. наук. Усього в повоєнні роки опублікував понад 50 статей і заміток з різних питань істор. минулого Криму. У своїх працях факт приєднання Криму до Росії не розцінював як колоніальне загарбання землі, яка ніколи не належала росіянам. Посилався на оцінку прогресивної ролі Росії в цьому питанні, яку дав Ф.Енгельс. П. у м. Сімферополь. Літ.: Павел Наумович Надинский: Некролог. «Вопросы истории», 1961, № 12; Павло Наумович Надінський: Некролог. «УІЖ», 1962, № 2; Пе-
тров В.П., Шамко К.М. Життя — подвиг (до 85-річчя з дня народження П.Н. Надінського). Там само, 1979, № 2. П.І. Скрипник.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «НАДІНСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
