МУРАД-ҐЕРЕЙ (1627—1696) — крим. хан із грудня 1678 по вересень 1683. Онук хана СеляметҐерея I, був калгою за правління дядька Мегмед-Ґерея IV. Призначений ханом замість Селім-Ґерея I після невдалої спроби захопити Чигирин (див. також Російськотурецька війна 1676—1681). М.-Ґ. виправдав сподівання осман. уряду, взявши участь у захопленні міста 1678. Уклав з Рос. д-вою Бахчисарайський мир 1681. Правління М.-Ґ. у внутр. політиці відзначилося екстравагантною спробою відродити традиційне степове право — тьоре — обмежуючи застосування ісламського права — шаріату. Запровадив посаду тьоре-баши — гол. судді, який відав призначеннями всіх суддів (див. Кадій), і таким чином поставив під контроль суд. систему. Суд. реформа здобула широку підтримку серед знаті й населення, проте послужила приводом для його відставки в Стамбулі. Доживав віку в помісті в Янболу (нині м. Ямбол, Болгарія). Літ.: Gulbhn-i Hanan. Qstanbul, 1287/1870; Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала XVIII века. СПб., 1887. О.І. Галенко.
«Короткі зустрічі» (1967, вийшов на екран 1987, режисер-постановник і дебютувала як актриса), «Зміна долі» (1987, автор сценарію), «Довгі проводи» (1971, вийшов на екран 1987), «Астенічний синдром» (1989), «Три історії», «Чутливий міліціонер» (1992, за власним сценарієм), «Захоплення» (1995, премії «Ніка» та «Тріумф»), «Налаштовувач» (2004), «Два в одному» (2006, премія «Ніка», Росія) — усі на Одес. кіностудії худож. фільмів. Написала сценарії до 9 кінострічок, у 3 зіграла як актриса. Співпрацювала з акторами Н.Руслановою, З.Шарко, В.Висоцьким, Р.Литвиновою та ін., композиторами О.Каравайчуком, В.Сильвестровим. Лауреат Держ. премії України ім. Т.Шевченка (1997). Нагороджена орденом кн. Ярослава Мудрого 4-го ст. (2004), 3-го ст. (2009). Людина року (2007, Росія). Літ.: Режисери і фільми сучасного українського кіно: Творчі портрети. К., 1969; Божович В.И. Кира Муратова: Творческий портрет. М., 1988; Островский Г. Одесса, море, кино: Страницы истории далекой и близкой. Одесса, 1989; Шлегель Г.-И. Обыденность сосуществования прекрасного и жестокого. «Экран и сцена», 1999, № 19—20; Абдуллаева З. Кира Муратова: искусство кино. М., 2008. М.В. Юр.
М.І. Мурашко. Портрет роботи художника М. Пимоненка. 1884. Твори: «Мотив околиць Києва» (1879), «Осінь», «Дніпро», «Над Дніпром» (усі 1880—90-ті рр.), «Крим» (1892), «Український пейзаж» (1896); портрети: Т.Шевченка (1864—67), Петра (Могили; 1868), М.Ге (1906). Автор книги «Воспоминания старого учителя» (вип. 1—3. К., 1907—09, перевид. — К., 1964). Літ.: Турченко Ю.Я. Київська рисувальна школа. К., 1956; Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. Г.С. Брега, Л.І. Ткачова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МУРАД-ҐЕРЕЙ (1627—1696)» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
