Оцінювання вартості нематеріальних активів і рухомого майна підприємств
Нематеріальні активи - це об'єкти інтелектуальної, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності підприємства. До нематеріальних активів належать право власності на винахід, право власності на фірмове найменування, право користування земельною ділянкою, право власності на програми для ЕОМ, гудвіл та деякі інші. Експертне оцінювання вартості нематеріальних активів виконують методами: визначенням теперішньої вартості відтворення; капіталізацією прибутку для визначення сумарної вартості нематеріальних активів, не відбитих у бухгалтерському балансі на дату оцінювання; поєднанням обох зазначених методів. Нематеріальні активи за теперішньою вартістю відтворення оцінюють у тому самому порядку, який був описаний при оцінці вартості нематеріальних активів як складової цілісного майнового комплексу підприємства: у вигляді різниці між відновною вартістю та проіндексованою сумою зносу. Норму зносу нематеріальних активів установлюють на підставі їх початкової вартості та визначеного терміну корисного використання (не більш як 10 років) або строку діяльності підприємства і затверджують розпорядницьким документом керівника підприємства. Цим методом оцінюють вартість нематеріальних активів, які перебувають на балансі підприємства. Метод капіталізованої вартості застосовують переважно для оцінювання сумарної вартості нематеріальних активів, не відбитих у бухгалтерському балансі на дату оцінювання й таких, на які не нараховується знос, наприклад на гудвіл. Згідно із цим методом вартість нематеріальних активів, не відбитих у бухгалтерському балансі, визначається як різниця між вартістю підприємства, визначеною за методом капіталізованої вартості та балансовою вартістю активів, які входять до складу цілісного майнового комплексу підприємства. Важливою складовою роботи з оцінювання вартості майна підприємства є оцінювання машин, обладнання, устаткування, оборотних засобів. Ці об'єкти активів належать до групи рухомого майна підприємства. Оцінювання вартості рухомого майна складається з кількох етапів: ідентифікація об'єкта оцінювання; визначення мети та очікуваного способу використання оцінки, а також умов, що обмежують її використання; збір, перевірка й узгодження всіх доступних даних, що можуть бути корисними для визначення вартості; визначення вартості об'єкта й умов фінансування, за яких оцінювання є ефективним. Оцінюючи рухоме майно, слід керуватися такими вимогами: враховувати можливості найефективнішого використання об'єкта; ідентифікувати адекватний ринок, що відповідає меті оцінювання; враховувати ринкові умови на момент оцінювання; враховувати дані про попередні факти продажу об'єктів оцінювання; використовувати всі загальновизнані методи оцінювання, застосування яких є фізично можливим і логічно не суперечить меті оцінювання. Вартість рухомого майна оцінюють такими методами: ринкової вартості (з усіма його різновидами) та балансової вартості. У разі продажу на аукціоні рухомого майна, яке за даними бухгалтерського обліку є повністю зношеним або функціонально застарілим, але придатним до експлуатації, приймається рішення про встановлення початкової ціни на нього в розмірі 30 % первісної вартості або здійснюється експертне оцінювання такого майна з урахуванням його фактичного фізичного зносу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Оцінювання вартості нематеріальних активів і рухомого майна підприємств» з дисципліни «Управління фінансовою санацією підприємства»
