МУЗЕЙ ТОВАРИСТВА ДОСЛІДНИКІВ ВОЛИНІ, Волинський центральний музей. Заснований на поч. 1900-х рр. (за різними даними, 1900—02) в Житомирі при громад. інституції, яка відігравала роль одного з визначних краєзнавчих центрів України поч. 20 ст. (див. Товариство дослідників Волині). Успадкував колекції першого житомир. музею, що діяв від 1865 при Публічній б-ці. Активну участь у поповненні та наук. опрацюванні матеріалів музею брали члени т-ва, зокрема географ і метеоролог С.Бржозовський — хранитель, потім — завідувач музею (від 1911), історик О.Фотинський, етнограф В.Г.Кравченко, археолог і етнограф М.Бєлонін, історик, археолог, географ Я.Яроцький, геолог С.Бєльський, ентомолог А.Ксенжопольський, фольклорист П.Абрамович й ін. Значну роль у діяльності музею та його подальшому виокремленні в самостійну установу відіграв віцеголова (з 1910) та практично керівник т-ва — відомий вчений, геолог і географ П.Тутковський, який передав до музейних фондів частину своїх колекцій. За клопотанням ученого 1911 музей переїхав до нового приміщення — Будинку працелюбства. Того ж року заклад отримав назву Волин. центр. музей, від 1 січня 1914 — статус самостійної установи. На той час зібрання музею налічувало 8292 одиниці зберігання і складалося з 4-х відділів — природничо-істор., етнологічного, екон., істор. (з підвідділами: історія політична і побутова, архівознавство, археографія, археологія, нумізматика, геральдика й ін.). У 1920-ті рр. функціонував як Волин. науково-дослід-
114 МУЗЕЙ
ний музей (нині Житомирський краєзнавчий музей). Літ.: Фотинский О. Очерк истории учреждения Общества исследователей Волыни. В кн.: Труды Общества исследователей Волыни, т. 1. Житомир, 1902; Отчет о деятельности Общества исследователей Волыни за 1913. Житомир, 1915; Ланчук Н.В., Піскова Е.М. Музей Товариства дослідників Волині (Волинський центральний музей) у Житомирі. В кн.: Музеї України ХIХ — початку ХХ століть. К., 2005. Е.М. Піскова.
за систематичним (предметним) принципом із зазначенням імені дарителя. В експозиції мали право представляти свою продукцію власники ф-к і з-дів, ін. підпр-ва — за умови передачі її музеєві. Музей слугував потребам навч. процесу, організовував студентів на збиральницькі експедиції в губернії та за кордон, надавав консультації й довідки з питань внутр. і зовн. торгівлі. 1920 заклад перетворено на Київ. центр. кооп. музей. Літ.: Музей товароведения при Киевском коммерческом институте. К., 1911; Календарь. Адресная и справочная книга г. Киева на 1915 г. К., 1915; Київ: Провідник. К., 1930. Л.Д. Федорова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «МУЗЕЙ ТОВАРИСТВА ДОСЛІДНИКІВ ВОЛИНІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
